День українського козацтва

Свято Покрови Пресвятої Богородиці для нас, українців, свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

Комплекс заходів щодо вшанування українського козацтва провела бібліотека імені В.Кудряшова.
12 жовтня в партнерстві з Музеєм Гетьманства в місті Києві в біблотеці відбулося свято для учнів 9-х класів школи №187 "Дорогами козацької слави". Гостями заходу були директор Музею Гетьманства Ярова Галина Іванівна та депутат Київміськради Миронова Зоя Михайлівна, довірена особа іншого депутата Київської міської ради, Шлапак А.В.

Разом з бібліотекарями вони визначили переможців конкурсу біографічних досліджень "Гетьманська слава", який заздалегідь був оголошений бібліотекою. Молодь повинна була дослідити героїчне життя українських гетьманів та віднайти факти, які не  надруковані в підручниках.

А на закінчення свята був вечір козацьких традицій "Ми родом з України".

Книжково - ілюстраційна виставка "Слава козацька не вмре, не загине" допомагала дітям розширити свої знання про козаків, їх традиції, побут, звичаї тощо.

Свято "Козацька слава"відбулося 4 жовтня в бібліотеці імені О.Донченка для учнів 5-го класу ліцею КПІ. Відповідаючи на питання "Козацької" вікторини, діти розповідали, де знаходилась козацька Січ, хто був першим, а хто останнім отаманом, називали військові завння в Запорозькій Січі та ознаки влади гетьмана. Діти з великим задоволенням взяли участь в конкурсах: конкурсі козаків-любомудрів, конкурсі отаманів та писарів.

У відділі обслуговування дітей бібліотеки сімейного читання імені М.Лермонтова з учнями 8-го філологічного класу школи №67 пройшла краєзнавча година "Запорожців вічна слава". Про феномен українського козацтва можна більше було дізнатись, ознайомившись з книжково - ілюстративною виставкою "Наш край - історії скарбниця".

Бібліотека імені В.Чапаєва провела історико - фольклорну годину "Ой не вітер в полі грає, Не орел літає - Ото ж Сірко з товариством По степу гуляє". ЇЇ провела для учнів 8-х класів школи №7 кандидат історичних наук Жданович Леся Петрівна. Вона розповіла дітям про козацького ватажка, напівлегендарного кошового отамана Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового, героя багатьох українських пісень і казок, який після своєї смерті вважався характерником, Івана Сірка.

Про свято Покрови, про козаччину більше можна було дізнатись з виставки, підготовленої бібліотекою "А мама - то вічна Покрова накриє останнім листочком".

Свято бібліотеки

30 вересня бібліотеки святкували Всеукраїнський день бібліотек. Це свято не тільки професійне, а й всенародне. Адже кожна людина хоча б раз у житті була в бібліотеці. А для багатьох вона стала рідною домівкою, бо без книг нема знань, нема поступу вперед.

Підготувалися до свята і наші бібліотеки.

В бібліотеці імені В.Чапаєва для дітей провели шоу книжкових малюнків "Намалюєм книгу ми". Діти спробували самі стати ілюстраторами своїх улюблених книжок.

"Моя любимая книга - это "Королевство кривых зеркал", - написала одна дівчинка. - Она мне нравится потому, что в ней много интересного. В этой сказке рассказывается про одну девочку Олю, которая каждый день грубила своей бабушке. 

...В одно утро Оля вела себя из рук вон плохо. Она встала позже, следовало, а когда бабушка будила ее, брыкалась и, не открывая глаз, говорила противным, скрипучим голосом:

- Отстань! Ну что ты ко мне пристала?!

И так Оля вела себя каждый день, пока она не увидела себя со стороны"
Подивіться, який Матроскін!

А який милий їжачок!

Ось які чудові вийшли роботи!

 Бібліотека сімейного читання імені О.Гончара організувала для своїх юних читачів кілька мандрівок в чарівний світ казки. Адже казка - це коштовний діамант, котрий має багато граней.  І в яку з них не подивишся - всюди бачих велику глибину і одвічну мудрість.

Як і в день свята, та к і щодня двері всіх наших бібліотек привітно відчинені і завжди чекають своїх відданих читачів!

Мамі

"Моя мама - вчитель молодших класів. Багато сил, часу, любові та терпіння вона віддає своїм учням. Я хочу поздоровити свою маму та інших мам-вчителів з їх професійним святом - Днем учителя і подарувати свій вірш.

У моєї мами білих два крила

Щоб мене матуся обійнять могла

Ще у неї очі ніжні голубі

Дивляться на мене з ночі до зорі.

Ще у мами личко, мовби золоте,

Ніби це весняне сонечко ясне.

І для мене мама сама дорога!

Як вона прекрасна, лиш вона одна!

                                                              Остринська Елеонора

"Прощавай, зброє!" Підсумки

Психологи відзначають, що перші уроки жорстокості діти отримують змалку, часом із першими іграшками. Усі пістолети, автомати, ножики, танки та солдатики спонукають малечу гратися у війну та вбивства.
Протягом чотирьох місяців - з 4 травня по 7 вересня - в бібліотеці імені І.Багряного тривала акція по обміну воєнної іграшки на книжку "Прощавай, зброє!" Всім дітям, які відвідували в цей час бібліотеку, працівники розповідали про велику біду, страждання і нещастя, які приносить війна в життя людини, а особливо - дитини.
Бібліотекарі оформили куточок "Діти проти війни", проводили бесіди, голосні читання, огляди літератури "Нехай знають сини й внуки...", роздуми над прочитаним "Війна очима дітей".
Багато дітей пройнялося ідеєю відмови від гри в війну заради мирного майбутнього і долучилися до Акції.

Здану зброю складали в спеціальний кошик.

7 вересня, в День знищення військової іграшки було підведення підсумків цієї Акції.

В результаті було здано 33 одиниці "зброї": автомати, пістолети, танки, бронетранспортери, солдатики  тощо. 

Цікаво, що були діти, в яких своїх воєнних іграшок не було. Маючи велике бажання взяти участь в Акції, вони збирали "трофеї" по друзях і знайомих.

Частина дітей навпаки мала бажання поміняти свою книжку на вже здану іншими зброю. Дехто з дітей просто приніс зброю, не беручи взамін книгу. А одна дівчинка-книголюбка заради цікавої книжки"роззброїла" свого братика та однокласників.

Дуже активними у питанні "роззброєння" виявилися мами маленьких хлопчиків. Вони вмовляли своїх діток розлучитися з улюбленою іграшкою та роз'яснювали малюкам про небезпеку, яку приносить справжня зброя. Є надія, що другої подібної іграшки вони своїй дитині більше не куплять.

В процесі проведення Акції постало питання про те, що ж бібліотеці далі робити із воєнними іграшками? Вирішили провести опитування серед своїх читачів. Свою думку діти записали на окремих невеликих аркушах паперу, які наклеїли на кошик із зброєю.

І ось навтав день завершення Акції! Всі присутні по черзі читали пропозиції щодо подальшої долі зібраної зброї. Думки були різноманітними: здати в музей іграшки; написати листа виробникам воєнної іграшки з проханням не виготовляти її; зламити і викинути; здати в металобрухт; закопати...

Пристали на пропозицію замкнути кошик зі зброєю на великий замок, ключ викинути і ніколи не відчиняти. На кошику зробити попереджувальний напис: "Обережно! Дуже небезпечно!"

Хочеться подякувати всім, хто долучився до антивоєнної акції, та вірити, що в одному маленькому мікрорайоні Києва зроблено один важливий крок в надзвичайно великій справі - справі миру. Адже відомо, шо світ потрібно починати змінювати з себе.

Навчає природа

Новий навчальний рік тільки розпочався, а юні умільці клубу "Таланти і шедеври" бібліотеки імені І.Багряного для дітей знову готові представити свої роботи. 

"Навчає природа" - таку назву має нова виставка поробок з природних матеріалів.

Дитяча завзятість просто вражає!