Шановні користувачі бібліотек, громадськість району, міста!
Просимо вас висловити свою думку за адресами:
- б-р В. Гавела, 34 - бібліотека імені П.Вершигори (тел. 497-70-45)
- вул. Солом'янська, 33 - бібліотека імені В.Кудряшова (тел. 275-21-13)
- вул. Кривоноса, 19 - бібліотека імені О.Пироговського (тел. 249-72-16)
- вул. Виборзька, 34/36 - бібліотека №15
Процедура розгляду пропозицій громадськості триватиме до 6 вересня 2017 року.
Довідка
Олександр Сидорович Пироговський (1897-1943, Київ) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни один з організаторів більшовицького партійного підпілля в місті Києві, секретар Залізничного підпільного райкому партії.
Учасник Першої світової війни. З 1919 року в рядах Червоної армії, учасник українсько-більшовицької війни, у 1919–1924 роках служив у Дніпровській військовій флотилії. Член КПРС із 1927 року. Працював на Гайсинському та Київському залізничних вузлах стрілочником, потім робітником лісозаводу імені Першого травня в Києві. На заводі був обраний секретарем партійної організації, а напередодні війни призначений директором заводу. Із серпня 1941 року, у період німецької окупації, — секретар Залізничного підпільного райкому партії м. Києва. Один з організаторів і керівників антигітлерівської боротьби. 31 жовтня 1943 року арештований гестапо і розстріляний 6 листопада, у переддень відвоювання Києва Червоною Армією.
Петро Петрович Вершигора (1905-1963) — активний учасник радянського партизанського руху в Україні в роки Другої Світової війни, кадровий чекіст, генерал-майор НКВС, згодом — письменник. Герой Радянського Союзу. Член КПРС.
У роки Другої світової війни — командир взводу, роти, батальйону, голова бригади кінофотокореспондентів політвідділу 40-ї армії. В червні 1942 із завданням Штабу радянського партизанського руху при НКВС підполковник Вершигора був призначений командиром спеціальної диверсійно-розвідної групи НКВС (за іншими даними — ГРУ Генштабу СРСР) «Лезвие» (укр. "Лезо") і був перекинутий до партизанського загону Сидора Ковпака. Мав завданням підтримувати зв'язок загону з Москвою та слідкувати безпосередньо за Сидором Ковпаком, контролювати його, перевіряти на лояльність Москві. З вересня 1942 року — заступник С. А. Ковпака з питань розвідки в партизанському з'єднанні.
З грудня 1943 очолив 1-у Українську партизанську дивізію імені С. Ковпака.
Учасник 5 великих рейдів тилами німецької армії, з них рейдами в Польщу та Неманським командував особисто.
Протягом 1947—1954 рр. — викладач військової академії Генштабу СРСР, потім — завідувач військовим відділом журналу «Знамя».
Автор книги «Військова творчість народних мас» (1961) — про історію партизанського руху з найдавніших часів до Великої Жовтневої революції, співавтор праці «Партизанські рейди» (1962).
У документально-белетристичних книгах «Люди з чистою совістю» (1946) (Сталінська премія, 1947), «Карпатський рейд» (1950), «Рейд на Сан та Віслу» (1961), «Іван-герой» (1960), «Рідний дім» (1962) зображував боротьбу радянських партизанів у тилу німецьких військ.
Володимир Сидорович Кудряшов (1909-1942) — залізничник. У роки Другої світової війни — партизан. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).
З 1926 року працював на Київському паровозовагоноремонтному заводі. Від жовтня 1941 року — член підпільного міськкому КП(б)У. Один з керівників партійного підпілля у Києві під час німецько-радянської війни, з весни 1942 року — керівник штабу диверсійної та підривної роботи Київського підпільного міськкому КП(б)У. Відповідав за організацію диверсійних акцій на промислових об'єктах міста, очолив штаб підготовки бойових резервів для партизанських загонів Київщини, організував підпільну друкарню.
Від травня 1942 року командир міського партизанського загону, що готувався для бойових дій в районах Київської, Житомирської областей, в Західній Білорусі. Заарештований гестапо і страчений у Києві.
