Сторінки

БІБЛІОТЕКИ - ЦЕ СВОБОДА. СВОБОДА ЧИТАТИ, СВОБОДА СПІЛКУВАТИСЯ. Ніл Гейман

середу, 30 липня 2014 р.

Мальовнича, маловідома Україна

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
В.Симоненко
Високі гори й неосяжні степи, плодючі чорноземи, потоля у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, п'янкі любисток і м'ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах... Це - наша УКРАЇНА! Це - наша земля!
АКТОВСЬКИЙ КАНЬЙОН (Вознесенський район, Миколаївська область)
Сюди, в урочище Долина диявола, їдуть шанувальники містики. У часи скіфів тут проводилися магічні ритуали і тут поховані більшість скіфських царів. Долина вважається місцем сили. Щоб набратися її, потрібно пожити тут близько тижня. Скелі каньйону досягають 100 м у висоту і разом з річками та іншими водоймами утворюють унікальну зону зі своїм мікрокліматом. Це чудове місце для купання і пірнання - річна Гамазенік в глибині Актовського каньйону дуже читса і прохолодна. І численні водоспади!
Неподалік від Актовського знаходиться Арбузинський каньйон. Побачити обидва можна зі скелі Пуп землі - звідти відкривається приголомшливий вигляд. Ще одне унікальне місце - це Трикратський ліс - лабіринт. Він схожий на казковий через те, що там все обгороджено дерев'яними містками, альтанками, стежками. 
БАКОТСЬКА ЗАТОКА (Каменець-Подільський район, Хмельницька область)
Бакотська затока - особливе місце. Її оточують скелі, завдяки чому створюється особливий мікроклімат: багато сонця і немає вітру. Та ще більшої привабливості місцевості додає Бакотський скельний монастир, побудований в епоху Київської Русі. Він розташований всередині скелі і потрапити до нього можна двома способами: спуститися вниз по вибитих у скелі сходинках або на катері підпливти до Білої скелі (її висота 120 м) і піднятися по сходинках. Поруч з монастирем розташовані три джерела мінеральних вод: Північне, Південне і Найпівденніше. Вони вважаються цілющими. Перше відвідують бездітні пари, друге - люди із захворюваннями серця, а третє - із захворюваннями очей. З розваг - купання в найчистішому озері, катання на човні або катамарані, риболовля.
БИРЮЧИЙ ОСТРІВ (Херсонська область) 
Це острів в Азовському морі, який являє собою розширену частину Федотової коси. Зв'язок по суші з материковою частиною доступна тільки влітку, взимку її заливає водою. Територія острова - заповідник, тому тут можна зустріти оленів, ланей, муфлонів, куланів, антилоп, яких тут більше чотирьох тисяч. Узбережжя дуже чисте, з м'яким і дуже дрібним піском. На південно-західній частині коси - маяк Бирючий. Є також млин, пекарня і лазня. А ще серед туристів славиться лікувальна пасіка - посидівши на тапчані з бджолиним вуликом всередині, можна попрощатися з хворобами.
БІЛЕ ОЗЕРО (Владимирецький район, Рівненська область)
Багато людей їдуть сюди не тільки відпочити, але й отримати ліфтинг і спа-ефект. Біле озеро - особливе. Це єдине в Україні озеро з підвищеним вмістом гліцерину у воді, через що має надзвичайні цілющі властивості. Партизани та вояки УПА, що воювали в цих болотах, згадували про цілющу воду Білого озера. Нею вони заживлювали рани, виходжували підстрілених коней.
Туристи розповідають, що озеро дуже чисте і прозоре - дно видно на глибину до двох метрів. Поруч розташовується кілька реабілітаційних оздоровчих комплексів. В озері відмінно ловиться різна риба: карасі, делікатесний вугор, щуки, окуні, а також раки.
МІСТО ТРОСТЯНЕЦЬ (Сумська область)
Перлиною міста вважається дендропарк "Нескучне", який знаходиться в центрі Тростянця. Всі туристи йдуть туди подивитися на кам'яний грот "Німф", збудований на честь 100-річчя Полтавської битви. Також в місті дві церкви зі старовинними іконами і близько десятка джерел з цілющою водою. Кажуть, що якщо вмиватися нею щодня, то будеш виглядати значно молодшим. Всюди в містечку обладнані столики і лавочки. Поруч з Вознесенською церквою розбитий сквер з пам'ятником загиблим воїнам. Тут чисто і доглянуто, рукою подати до будинку Голіцина і Круглого двору, який став домашнім театром князя Голіцина. Туристи захоплено відгукуються про музей шоколаду. Трохи далі від центру розташовані ставки. Місцеві там купаються і засмагають, але вода там не дуже чиста і повно комарів. 
ОЗЕРО КАГУЛ (Ренійський район, Одеська область)
Це найпівденніша точка України (після криму) і заповідна зона. Тут тепло, навіть спекотно, практично немає вітру. Степове повітря дарує легеням хороший заряд бадьорості. Саме тут - місце гніздування багатьох птахів, їхні гнізда можна побачити у вапнистих скелях. Головним достоїнством тутешніх місць є природа та пейзажі. Звідси ви привезете додому не тільки багато фотографій з видами, а й лікувальний чай на весь рік. 
У низині між скель знаходиться власне озеро Кагул. У ньому можна купатися, але дно мулисте. Шматочок озера належить Молдові, а вдалині можна побачити гору Добруджа (Румунія).
НОВА КАХОВКА (Херсонська область)
Місто Нова Каховка - справжня перлина Дніпра. Тут багато ресторанів, дерев'яних пірсів, красивих набережних, розкішна паркова зона, яка тягнеться через усе місто, пляжі на березі Дніпра. Варто відвідати Козацький і Дніпровський остров, де можна спостерігати приголомшливої краси заходи сонця, Собецький лиман , а також озера Довге, Хрещате і Кругле. На останніх двох ростуть водяні лілії.
Нова Каховка вражає своїми природними багатствами, тут знаходиться частина Дніпровських плавнів. Окрім Дніпра, у Новій Каховці є величезна і розкішна паркова зона, яка простягається уздовж берегів по всьому місту: є де поплавати, є де й погуляти тихими літніми вечорами. 
КОЛОЧАВА (Міжгірський район, Закарпатська область)
Село Колочава розташоване на території Національного природного парку "Синевир". Це найдовше в нашій країні село - протяжністю 40 км. Тут є музей під відкритим небом "Старе село", а в ньому - справжнісінька церковно-приходська школа, майстерня лабутенів (чоботарів) ХІХ століття і діюча вузькоколійка, яка в 1959 році використовувалася жителями Колочави для перевезення лісу. Тепер по ній перевозять туристів. Ще в Колочаві є єдина в Україні приватна ферма з розвелення форелі. Шанувальникам нетрадиційної медицини буде цікаво відвідати місцеву бджолину лікарню. Ще розвага - піші тури по мальовничих околицях. 
МИГІЯ (Первомайський район, Миколаївська область)
Мигія - це справжня гірська країна серед неозорих степів, її називають "маленькою Швейцарією" через схожість рельєфу і клімату. Мабуть більш ніде немає такої великої кількості скелястих островів посеред Південного Бугу, річкових порогів, багатої флори та фауни. Одне з головних визначних пам'яток - Радонове озеро з незвичайно бірюзовою водою. В нього можна пірнати зі скель - підводних каменів немає,а глибина озера - до 42 м. Кращим проведенням часу в Мигії вважають водні розваги: рафтинг, сплави по Південному Бугу на каяках, байдарках і катамаранах. Любителі активного відпочинку можуть спробувати себе у скелелазанні, а ті, хто любить спокійно відпочивати, можуть обмежитися купанням в Південному Бузі або риболовлею в Ландишевому озері. Також можна прогулятися Мигійськими пасовищами, де пасуться коні. 
УСТЬ-ЧОРНА (Тячівський район, Закарпатська область)
Усть-Чорна - це курортне містечко міського типу. Воно розташоване серед дрімучих лісів в живописній улоговині, при злитті річок Брустурянка і Мокрянка, створюючих річку Тересва. Початкова назва Усть-Чорної - Konigsfeld, що з німецької мови перекладається як "Королівське поле". Через погані дороги тут небагато туристів. Одне з найнезвичайніших місць - Полонина Красна (найбільша в Україні). Тут відкривається шалено гарний вигляд і росте багато смачної лохини. Неподалік розташоване відоме в цих краях місце сили Гайсон Гавор, що перекладається приблизно як "відкриває верхні двері". Згідно з повір'ям, тут можна попросити те, чого хочете більше всього на світі. Кажуть, обов'язково збувається. 
Ще одне знатне місце - Свидовецький хребет, де розташовані три нійбільш високогірних озера України. Є тут також дивовижна лісова стежка, прогулюючись по якій можна побачити 20 водоспадів, що перетікають один в інший.
Селище Усть-Чорна знаходиться в самому екологічно чистому куточку Закарпаття в оточенні гірських схолів, покритих лісом. Гірське повітря тут наповнене ароматом хвої, вода в річці чиста, водиться форель. 

вівторок, 29 липня 2014 р.

Ювілей дня. Олена Пчілка

20 липня виповнюється 165 років від дня народження Олени Пчілки (Ольга Петрівна Косач - Драгоманова) - української письменниці, перекладачки, освітньої діячки, етнографа, фольклористки, першої жінки - академіка, члена - кореспондента УАН; матері Лесі Українки, сестри Михайла Драгоманова.
Була редактором-видавцем журналу "Рідний край". Автор поетичних творів, повістей, оповідань, п'єс, позначених впливом ліберально-народницьких і культурницьких ідей, спогадів про М.Старицького, М.Лисенка, М.Драгоманова, етнографічних праць ("Український орнамент", "Українські узори"). 
Максим Славінський згадував: "Сила Олени Пчілки залежала не від того, який політичних переконань вона трималася, навіть не від її літературних заслуг, що їх вона безперечно мала. Сила її була в її індивідуальності". Мабуть саме ця сила дозволила їй багато чого перенести ц житті (смерть дітей - Лесі і Михайла, репресії близьких і рідних). "Вольова, владна, присно-імперативна, одержима "однією ідеєю" - національною, - і, як відомо з усіх про неї спогадів, невідпорно харизматична (у неї закохувалися навіть у страрості)..." (Оксана Забужко "Notre Dame D'ukraine:Українка в контексті міфологій") - такою була Олена Пчілка.

пʼятницю, 25 липня 2014 р.

День в історії. Михайло Косач

Сьогодні, 25 липня, виповнюється 145 років від дня народження Михайла Петровича Косача - українського письменника і вченого, сина Олени Пчілки, брата Лесі Українки і Ольги Косач. 
Викладав у Харківськом у університеті фізику і математику. Автор наукових праць з математики. Писав оповідання і нариси з народного життя. 
На відміну від Лесі, Михайло був улюбленою дитиною Олени Пчілки. Як згадує О.Косач-Кривинюк, "Леся була в мами спочатку зовсім нелюбима..., а потім згодом без порівняння менше любима, ніж Міша... Він був показним і по-драгомановськи яскраво екстравертним. Лесю ж вона називала негарною, дурною, недотепою, нецікавою, нерозвиненою... і сестра сама не раз мені казала, що коли б не Мішина прекрасна вдача та його справді братерське ставлення до неї, то вона б його, певне, була б зненавиділа через те порівнювання". 
В своїй "Автобіографії" Олена Пчілка згадує цікавий епізод, коли її малолітній Михась у дискусії про Червону Русь "навіть переспорив професора Іловайського". Дмитро Іванович Іловайський був імперським істориком, ще й до того ж чоловіком досить серйозним (Марина Цвєтаєва, яка доводилася йому нерідною онукою згадувала, що "дєдушка Іловайський" навіть розмову з рідними дітьми й онуками розпочинав виключно для того, щоб екзаменувати їх з історії). Михась Косач був на сорок років молодшим за Дмитра Івановича, історію вивчав до 5-го класу не в гімназії і не за Іловайським, а за спеціальною програмою, складеною Оленою Пчілкою. І от у серйозному диспуті між цими двома переміг малий Косач. Іловайський тільки розвів руками, сказавши: "О, это у вас растет какой-то дока", - на що хлопчик одразу ж відповів: "Не то что дока, а просто очень любит читать книги по истории Украины". 

вівторок, 22 липня 2014 р.

Професії майбутнього

Основна частина нових чи перспективних професій на ринку праці нині з'являється в IT -сфері. Ця світова тенденція, пов'язана з стрімким розвитком нових технологій, ринку електронних пристроїв, зростаючою потребою в занннях в галузі комп'ютерної техніки, бізнесу і аналітики, появою нових об'єктів для дослідження (віртуальні світи, big data, хмарні технології), появою нових мов програмування, зростаючою значимістю користувача як головного споживача сайтів компаній.
Уже сьогодні на ринку праці з'являються спеціалісти по створенню віртуальної реальності, інженери по RFID-міткам, ігрові бета - тестери, продукт - менеджери з розвитку RTB (DSP особливо), IT - спеціалісти в галузі human - interface, програмісти в галузі квантового комп'ютенга, спеціалісти із взаємодії з роботами, Haskell програмісти і нанотехнологи /інженери в галузі нанотехнологій/.
В найближчому майбутньому з'являться чи стануть популярними професії, які відносяться до медичної галузі, зокрема до фармацевтики. Сьогодні фармацевтичний ринок переживає справжній бум, пов'язаний з виходом на ринок величезної кількості іноземних лікарських препаратів. А це значить, що ця сфера потребує спеціалістів, які володіють маркетингом. Стимулятором росту популярності медичної галузі є нескінченна гонка за перемогою над старістю і хворобами. Активне запровадження нових технологій змінює всю систему лікування і діагностики захворювань. Зростатиме попит на спеціалістів в галузі ядерної медицини, нанодієтолог, нейробіолог, вальвеолог (спеціаліст із збереження здоров'я), Wellness - консультант, геронтолог, спеціалісти з генної інженерії і Е-Detailer.
Проблеми спілкування між людьми в зв'язку з розвитком інтернет - комунікацій, які прискорюють ритм життя, синдром втомленої людини, виникнення конфліктів через зростання емоційності потупово роблять популярними психологію і HR.
Потреба створення комфортної атмосфери в трудовому колективі стимулюватиме появу професій з мотивації і адаптації персоналу. Спеціалісти з розвитку бренду роботодавця, спеціаліст з психології праці, спеціаліст по гейміфікації, лайф-коуч, працівник соціальної адаптації, експерт по ергономіці і медіатор. 
Перспективною галуззю є сфера біотехнологій, екологічна, космічна галузь, вивчення клімату, освітня і виробнича сфера.
Каталізатором розвитку маркетингу і реклами стане SMM і цифровий маркетинг. Потреба в просуванні брендів, виведення на ринок нових продуктів, збільшення продаж. Покращення іміджу, а також відхід бізнесу в "онлайн" і необхідність більш детального дослідження конкурентів призведе до появи нових професій в цій сфері.
Новий етап на ринку праці очікує будівельну і архітектурну галузі. Це пов'язано з новими тенденціями містобудування. 
Розвиток науки буде пов'язаний з квантовою фізикою, амтематичним моделюванням і кібернетикою. Зростатиме попит на спеціалістів - лінгвістів (особливо східних мов).
Необхідність управління зростаючими транспортними потоками призведе до популярності професій логістичної сфери.          

вівторок, 15 липня 2014 р.

Німецьку літературну та перекладацьку премію отримає Сергій Жадан

Німецьку літературну та перекладацьку премію Brucke Berlin 2014 року отримає український письменник Сергій Жадан за роман "Ворошиловград", який вийшов 2012 року в німецькому видавництві Suhrkamp.  
Цю відзнаку також отримають перекладачі Сабіне Штер та Юрій Дуркот.
В обгрунтуванні рішення журі відзначають зокрема, що Сергій Жадан духом своєї літератури повертає до життя забуту територію Європи і "проливає таким чином нове світло на актуальні політичні конфлікти".
Премією Brucke Berlin німецького Фонду BHF-Bank, починаючи від 2002 року кожні два роки відзначають найвизначніший твір сучасної літератури з Центральної та Східної Європи, а також його переклад німецькою мовою. 

понеділок, 7 липня 2014 р.

Дружба - це велика сила

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

7 липня 1881 року у "Журналі для дітей" (Рим) вперше була надрукована казка "Піноккіо"

Це оповідання стало найвідомішим твором дитячої літератури в Італії і згодом у всьому світі.
Слово "піноккіо" на тосканському діалекті означало "сосновий горішок". У казці "Піноккіо" - дерев'яна лялька, хлопчик з довгим носом, якого зробив з дерева столяр Джапетто. Як тільки лялька почала ходити, вона втекла з хати Джапетто до міста назустріч власні йдолі. Після різних пригод та зустрічей з шахраями Лисицею, Котом, Черепахою, Рибою-псом та доброю Феєю Піноккіо обертається у справжнього хлопця.
З часу публікації оплвідання у 1883 році Піноккіо став одним з найвідоміших казкових персонажів. Його образ має певне педагогічне значення: кожен раз, коли Піноккіо бреше, у нього збільшується ніс, і він обертається у хлопчика тільки тоді, коли допомагає іншим. Таким чином, через цей образ діти мали усвідомлювати наслідки нечемної поведінки та винагороди за добрі вчинки. 
Історія Піноккіо була перекладена багатьма мовами світу і адаптована в інших культурах.
Найвідомішими адаптаціями цього оповідання є "Пригоди Цепфеля Керна" німецького письменника Отто Бірбаума та "Золотий ключик, або пригоди Буратіно" російського письменника Олексія Толстого.  

пʼятницю, 4 липня 2014 р.

Не будьмо байдужими!

Шановні колеги, друзі!
Сьогодні є багато людей, які потребують нашої особливої уваги і турботи: українські воїни, діти тимчасових переселенців з Криму і сходу України. Закликаємо вас взяти участь в акціях допомоги їм.
Терміново потрібні книги, іграшки, альбоми, зошити, приладдя для малювання, солодощі.
Детальнішу інформацію дізнавайтесь в найближчій до вас бібліотеці.

Висловлюємо щиру подяку бібліотекам та їх читачам, які взяли участь в акції "Послання на передову".

четвер, 3 липня 2014 р.

"Бібліотечка захисника"

Українська бібліотечна асоціація у партнерстві з Національною науковою медичною бібліотекою України оголосила про ініціативу "Бібліотечка для захисника". Її мета - на основі добровільних пожертв у вигляді актуальної літератури від всіх небайдужих зібрати "Бібліотечки для захисника" та передати їх у госпіталі, де лікуються українські воїни-учасники АТО.
Закликаємо всіх долучитися до цієї ініціативи.
Книги просимо передавати до найбличої до Вас бібліотеки.

Реклама бібілотеки і не тільки...

Де найближча від Вас бібліотека? Як пройти в бібліотеку? Де знаходиться бібліотека імені...? Відповіді перехожих на ці запитання, як правило, невтішні і засмучують бібліотекарів... Хоча, здавалось, ми багато працюємо, знаходимо цікаві форми, креативим, а результат такий, як маємо. Ми знаємо проблему і шляхи її вирішення - реклама, на яку потрібні гроші.
Для енергійних, ініціативних, активних, відчайдушних, з присмаком авантюри творчих особистостей, що прагнуть і пробують змінювати світ навколо себе на краще, таких, як працівники бібліотеки імені П.Вершигори для дітей, гроші на рекламу - не ключовий момент.
Переконайтесь самі!

середу, 2 липня 2014 р.

Фестиваль живої музики, живої історії та справжньої культури

5-6 липня гостинно розчинить двері Міжнародний етнічний фестиваль "Країна Мрій" - мальовничий фестиваль України.
Тож одягаємо вишиванки та збираємося до парку "Феофанія", щоб послухати українські пісні, відвідати книжковий ярмарок,  ярмарок виробів народного мистецтва, почитати українське, познайомитися з новинками близько 50 українських видавництв. 
До зустрічі в Країні усмішок і гарних знайомств!

вівторок, 1 липня 2014 р.

Пішов з життя український письменник Анатолій Дімаров

"Його життєвий і літературний шлях, карколомні перипетії та зигзаги долі - то захоплива, багатюща на події історія, що могла б стати розкішним матеріалом для розлогого епічного полотна".
Віктор Баранов

29 червня пішов з життя класик української літератури, патріарх української прози, духовний батько "шістдесятників", лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка (1982) АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (при народженні - Анатолій Андронікович Гарасюта).
Анатолій Дімаров народився 5 травня 1922 року на Полтавщині. В дитинстві пережив Голодомор. Відразу після закінчення середньої школи був мобілізований до армії. Пройшов усю війну, дійшовши до Берліна. Був командиром партизанського загону. Після війни повернувся додому інвалідом ІІ групи, глухим на праве вухо, з поганим зором. 
З дитинства мріяв бути журналістом. У повоєнні роки працював у газеті "Радянська Волинь". В 1949 році видав першу збірку оповідань "Гості з Волині". 
Навчався в Літературному інституті імені М.Горького в Москві, у Львівському педагогічному інституті.
Закінчивши навчання, А.Дімаров працював редактором у видавництвах. Є автором нарису "Дві Марії", збірки оповідань та новел "На волинській землі", "Волинські легенди", "Через місточок", повісті "Син капітана", збірки повістей та оповідань "Жінка з дитиною", романів "Його сім'я", "Ідол", "І будуть люди".
Творчий доробок письменника становить кілька десятків томів.
"Я б ніколи, мабуть, не став би педагогом, бо не люблю повчати людей. Я писав твори не для того, щоб вони втовкмачували вічні цінності, як люблять про це говорити деякі поважні метри, а щоб людина взяла мою книжку, забула про негаразди і їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала. Ось моє основне завдання".