ПІСНЯ КРИЛ

Михайло Шеремет                                   

Під палацом гріються скелі,

Омиває підніжжя бриз.

Хвиля теплої акварелі

Пригртає самотній мис.

Лабіринтом печер і каміння

Закарбовано рід драконів,

А літописи старовинні 

В павутиння рунічних хронік.

Недосяжні крізь небо зорі

Уплітаються в килим дня.

Між морями - світи просторі,

Між світами лежать моря.

Полинові степи під нами

Розгортаються ген за обрій.

Сильний вітер пашіє снами

Про відлуння боїв хоробрих.

Крила вітру підкорять простір,

Світло дня відкидає тінь.

Наші крила в повітрі - острів,

Наш вогонь - вулканічний кінь.

Наш політ - незабутній танець

У стихії мого вогню,

Де крижини на воду тануть

І світає початок дню.

Світ щодня зустрічають ниви,

Сни світанку, немов акрил.

Кожна мрія - це завжди диво:

Дух польоту - це пісня крил!

                7 листопада 2010 року