Сторінки

БІБЛІОТЕКИ - ЦЕ СВОБОДА. СВОБОДА ЧИТАТИ, СВОБОДА СПІЛКУВАТИСЯ. Ніл Гейман

понеділок, 25 квітня 2016 р.

Землю люби, землю вивчай, землю бережи

Ми не успадкували Землю від своїх батьків.
Ми позичили її у своїх дітей.
Лі Талбот
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
М.Рильський

Природа дала все можливе, аби людям було добре жити. Але виникає питання: що ж дала людина взамін природі? Усе менше залишається на землі місць, де б не ступала нога людини. І все більше природа потерпає від її діяльності. Більше того, людина стала намагатись "полонити" природу, стати її господарем. 
З часом людина почала розуміти, що вона не панує над природою, а просто знищує її. А знищивши навколишнє середовище, людина й сама не виживе, бо вона є частинкою природи.
Сьогодні в багатьох країнах світу стала катастрофічною проблема голоду. Адже годує нас природа. І весь наш сьогоднішній добробут передусім залежить від землі, від її щедрості, її безсмертя. 
Як зберегти нам живу силу землі, її вічну родючість? Як примножити плоди землі, досягти того, щоб нива наша завтра була багатшою? Це складне питання стоїть сьогодні перед нами і вимагає його розв'язання.  
"Землю люби, землю вивчай, землю бережи" - літературно-екологічний круїз до Дня довкілля в бібліотеках Солом'янки. 
Бібліотека імені П.Вершигори оформила книжкову виставку "Екологія: дзвони сьогодення"
З казковим світом природи маленьких читачів бібліотеки імені П.Вершигори познайомила "лісова мавка з Голосіїва", письменниця Олена Крижановська.  
Екологічну гру-вікторину в бібліотеці В.Чкалова провела фахівець з екологічної освіти КП "Київського міського Будинку природи" Галина Стець.   
Під гаслом "Щоб катастроф не допустити, планету треба захистити!" в бібліотеці імені В.Чапаєва проходили зустрічі з письменницею Оленою Крижановською
Давайте берегти наша природу, нашу землю, збагачувати, вдосконалювати, робити щось не тільки для себе, а й для інших! Думати не тільки про сьогоднішній день, а й про завтрашній. 
Наша доля - це доля нашої рідної Землі і вона в наших руках!
Прости нас, Земле, нас - людей століття,
Яке надбало стільки лиходій,
Що вистачить на кілька поколінь.
Прости нам, Земле, спалені ліси,
Прости грунти збіднілі й неродючі
І атом той, що вирвався на волю,
Перевернув людську нелегку долю.
Прости нас, Земле, все-таки прости,
Бо голова всьому живому - ти.
Можливо, розум людства не засне - 
І він проснеться і тебе спасе.

Немає коментарів:

Дописати коментар