22 червня 1941 року, 4:00 ранку, мить... І шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, найдовших років у житті тих, хто став свідком цього жаху на нашій землі. Багатьом не вдалося пережити цю мить у тисячолітній історії людства...
Кожен раз в цей День ми згадуємо. Знадуємо тих, хто так і не повернувся з тієї війни. Тих, хто кров'ю і потом відстоював нашу перемогу. Тих, хто першим зустрів цей страшний удар і тих, чиє життя було скалічено і зруйновано інфшими людьми. Людьми, схожими на нас. З такими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми, які мали сім'ї, і у них теж були діти, і можливо онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді...
"Червень. Україна. Неділя. ВІЙНА" - загальносистемний реквієм в бібліотеках Солом'янки.
"Недописані сповіді, які опалила війна" - зустріч з учасником Другої Світової війни, полковником авіації Ніколаєвим Олександром Васильовичем, організована бібліотекою імені В.Чкалова.
"Україна пам'ятає, світ вшановує" - флеш-повідомлення для своїх віддалених користувачів підготувала БСЧ імені М.Лермонтова.
"У війни не жіноче обличчя" - буктрейлер за книгою Світлани Алексієвич створила ЦРБ імені Ф.Достоєвського.
"У війни не жіноче обличчя" - буктрейлер за книгою Світлани Алексієвич створила ЦРБ імені Ф.Достоєвського.
Ніхто не забути! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми передаємо це з покоління в покоління. Ми закріпили цю пам'ятну дату в наших серцях.
Немає коментарів:
Дописати коментар