Не вистачає часу, ані вільної хвилини,
Швидкими кроками проходиш повз людей
По галасливих вулицях й дворами мовчазними
У поспіху одвічному - повсюди і ніде.
Щодня штовхаючи дверей десятки,
Вирішуючи сотні страв нудних, дрібних,
Оговтавшись, спиняєшся. І... все спочатку.
Час пролітає, тільки ти в ньому застиг.
Розмови нескінченні, а поговорити - ні з ким,
Гайнути б десь! Але ж... часу нема?
Хоч би в метро на півгодини сісти,
Аде ж думки біжать, так що і це дарма.
Проте одного разу, знов у поспіх,
Ввійдеш в чергові двері і застигнеш в них.
Там хочеться лишитися назавжди, не у гостях,
Там час немає влади - його ритм стих.
Повільним кроком ти пройдеш по коридорах,
Відображаючись у склі німих дзеркал,
У захваті від візерунків мармурових,
Від величі яскравих широченних зал.
Затамувати подих, плавним рухом пальців
Погладиш корінці старезних книг,
Відчувши раптом з гордістю себе обранцем,
Відчувши себе вдома серед них.
Тут є свій дух, своє життя - та інше,
Тут не потрібно бігти й поспішати, щоб знайти.
Бібліотека, окрім книг, дає нам більше -
Вона освітлює той шлях, котрим іти.
Із книгою білети не потрібні
Ні на літак чи потяг, ні на пароплав,
Щоб у країнах побувати західних чи східних,
Відвідати місця, де не бував.
Із книгою усе життя, як на долоні,
Професій таємниці та наук.
Із книгою ти - не один серед мільйонів,
Ти - осоистість, ти - стрілець, а книга - лук.
Бібліотека - і земля, і небо,
В ній все життя, чи, може, лише мить.
Не поспішай, зайди. Яка вона для тебе?
І час за стінами нехай собі біжить.
Віторія Ніколаєва,
головний бібліотекар відділу організації науково-досілдної роботи
Національної наукової медичної бібліотеки України
Джерело: Бібліотечний форум. - 2014. - №2.
Немає коментарів:
Дописати коментар