Сторінки

БІБЛІОТЕКИ - ЦЕ СВОБОДА. СВОБОДА ЧИТАТИ, СВОБОДА СПІЛКУВАТИСЯ. Ніл Гейман

понеділок, 18 травня 2020 р.

"Що ж, насправді, потрібно людині? Не багато. Просто щоб її визнали людиною. Не твариною"

12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України встановлено День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Тією ж постановою депортацію з Криму кримських татар у 1944 році визнано геноцидом кримськотатарського народу. 
Також Верховна Рада України заявила, що "системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати початку тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу".

Із історії. Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.
Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. (Джерело: Урядовий портал)

Сьогодні, в день початку операції з депортації, в Україні вшановують пам'ять жертв цього злочину, а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. 
Висловлюючи підтримку кримськотатарському народові та вшановуючи пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року, Бібліотеки Солом'янки провели ряд заходів.
Бібліотека імені В.Нестайка, бібліотека №11 на своїх інтернет-сторінках розповіли про біль кримськотатарського народу.
Бібліотека імені І.Світличного створила електронну презентацію "Гірке щастя кримських татар".
"Право на самовизначення" - бібліотека імені О.Новікова-Прибоя презентувала книгу "Кримські татари як корінний народ". Історичну довідку про депортацію кримськотатарського народу підготувала бібліотека №13.
Відеочитання легенд Криму "Про Крим - з любов'ю" запропонувала користувачам бібліотека імені І.Багряного.
 
ЦРБ імені Ф.Достоєвського записала відео-читання книмськотатарської легенди про Місхорську русалку. Бібліотека імені В.Нестайка запропонувала до перегляду художню картину «ХАЙТАРМА». Фільм створений на основі реальних подій. Режисер і виконавець головної ролі – Ахтем Сеїтаблаєв.

Немає коментарів:

Дописати коментар