Чорнобиль тяжко і тужно моєму народу болить

Ми атомні заложники прогресу. 
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живемо від стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо - АЕС.
Ліна Костенко

Болем для України, і не лише для неї, залишається чорнобильське лихо. Ця трагедія забрала життя, зламала долі, лишила без домівок багатьох людей та болючу рану в наших серцях. 

Чорнобильська трагедія... Ось уже 29 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й... 

29 років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці. 

Скільки зламаних доль? Скільки сиріт, що втратили батьків, скільки ненароджених дітей, скільки нових хвороб? Чорнобиль... Це 35 тисяч забраних життів, це мільйони людей, які постраждали від радіації. Це виведена з господарського обігу частина території України - сільськогосподарські землі, лісові масиви та водоймища - мертва зона, «зона відчуження» в 2712 кв. км. 

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

«Чорнобиль тяжко і тужно моєму народу болить» - експрес пам’яті до річниці аварії на Чорнобильській АЕС в бібліотеках Солом'янського району.

До цієї дати в бібліотеці імені О.Гончара відбувся урок пам’яті «Про подзвін покинутих храмів» та оформлена виставка – хроніка «Чорнобиль не має минулого часу».

 

Фотографії – непідкупні і чесні свідки минулих подій. В них відобразились всі віхи гіркої історії Чорнобиля: будівництво атомної електростанції, зруйнований четвертий енергоблок, ліквідація наслідків аварії, спорудження захисного саркофагу над пошкодженим реактором. «Чорнобиля історія гірка» - віхи історії в бібліотеці імені І.Багряного. 

Тема Чорнобильської трагедії знайшла відображення у творчості багатьох письменників та митців, які стали своєрідними літописцями подій квітня 1986 року. Художнім словом вони розкрили болючу правду про Чорнобильську катастрофу та її жахливі наслідки. «Під полиновою зорею» - книжково-ілюстративна виставка в бібліотеці імені П.Вершигори.

Бібліотека імені П.Вершигори організувала та провела конкурс малюнків «Чорнобиль не має минулого часу...»

  

«Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин?» - книжково-ілюстративна виставка в бібліотеці №13.

 

"Ятриться Чорнобиль України" - виставка в бібліотеці іменні М.Бажана.

«Хіба Чорнобиль може хто забути?» - день пам'яті, підготовлений бібліотекою імені О.Новікова-Прибоя, відбувся в актовій залі СШ № 64. Присутні - вчителі та учні школи - більш 150 осіб. Запрошений на захід письменник Есаулов Олександр Юрійович розповів присутнім як на посаді заступника міського голови м. Прип'ять він організовував евакуацію населення після аварії на атомній станції. Розповідь супроводжувалась показом слайдів. Присутні з зацікавленням і увагою слухали вражаючі факти подій 1986 року в Чорнобилі. Письменник представив свої книги, присвячені темі Чорнобиля, які присутні мали змогу придбати з автографом автора.

 

«Без права на забуття» - вечір-спогад нашого земляка, учасника ліквідації наслідків аварії Юрія Пивоваренка в ЦРБ імені Ф.Достоєвського. 

В бібліотеці імені М.Бажана відбулась година екології «Збережемо нашу планету».

До бібліотеки імені П.Вершигори на урок – реквієм «Чорнобиль в серці України, а тінь його - по всій землі» завітав ліквідатор аварії на ЧАЕС, полковник Попескул Михайло Сергійович. Під час заходу учні дізналися про події, що відбувалися в Чорнобилі в 1986 році після вибуху реактора, про людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Хвилиною мовчання діти вшанували пам'ять всіх, хто загинув внаслідок аварії на ЧАЕС.

В бібліотеці імені В.Чкалова відбулась зустріч школярів з героєм–чорнобильцем Анатолієм Колядіним – головою Всеукраїнської Спілки ліквідаторів «Чорнобиль – 86» та головним редактором газети «Пост Чорнобиль», який на момент аварії працював черговим цеху теплової автоматики 4–го блоку ЧАЕС. Юні слухачі почули розповідь безпосереднього очевидця трагічних подій. дізнались про вражаючі масштаби аварії.

 

Бібліотека імені В.Чапаєва оформила фотовиставку "Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять".

Чорнобильська трагедія - не в минулому. На жаль. Наша планета заражена багатьма недугами, і причина цьому - техніка, що вийшла з-під контролю. Тому так скорбно і гірко звучать останні рідки поеми Івана Драча: 

Несе сива чорнобильська мати 

Цю планету... Це хворе дитя!