Вмираючи, Вчитель покликав свого найкращого учня і дістав з-під подушки книгу. Кожному учневі була цікава ця книга, оскільки нікому і ніколи не дозволялося заглядати в неї. Іноді ночами учні підглядали в замкову щілину, як вчитель читає її.
Учитель завжди закривав свою кімнату і нікому не дозволяв заходити до неї. Отже, ніхто не знав, що ж написано в цій книзі.
Учитель сказав учню:
- Бережи цю книгу. У ній є все, чого я вчив. Бережи її. Книга перейшла мені від мого Учителя. А я передаю її тобі у спадщину.
Учень взяв книгу і кинув її у вогонь.
Всі були вражені. Але Учитель поклав руку на голову учня і благословив його.
Він сказав: "Ти зрозумів. Якби ти зберіг книгу, ти зовсім не був би моїм учнем. Насправдя книга була порожньою. І ти зробив правильно. Ти зрозумів моє вчення: ніхто не повинен слідувати ні за ким. Кожен повинен йти своїм власним шляхом".
Немає коментарів:
Дописати коментар