Сторінки

БІБЛІОТЕКИ - ЦЕ СВОБОДА. СВОБОДА ЧИТАТИ, СВОБОДА СПІЛКУВАТИСЯ. Ніл Гейман

пʼятниця, 14 вересня 2012 р.

"Прощавай, зброє!" Підсумки

Психологи відзначають, що перші уроки жорстокості діти отримують змалку, часом із першими іграшками. Усі пістолети, автомати, ножики, танки та солдатики спонукають малечу гратися у війну та вбивства.
Протягом чотирьох місяців - з 4 травня по 7 вересня - в бібліотеці імені І.Багряного тривала акція по обміну воєнної іграшки на книжку "Прощавай, зброє!" Всім дітям, які відвідували в цей час бібліотеку, працівники розповідали про велику біду, страждання і нещастя, які приносить війна в життя людини, а особливо - дитини.
Бібліотекарі оформили куточок "Діти проти війни", проводили бесіди, голосні читання, огляди літератури "Нехай знають сини й внуки...", роздуми над прочитаним "Війна очима дітей".
Багато дітей пройнялося ідеєю відмови від гри в війну заради мирного майбутнього і долучилися до Акції.
Здану зброю складали в спеціальний кошик.
7 вересня, в День знищення військової іграшки було підведення підсумків цієї Акції.
В результаті було здано 33 одиниці "зброї": автомати, пістолети, танки, бронетранспортери, солдатики  тощо. 
Цікаво, що були діти, в яких своїх воєнних іграшок не було. Маючи велике бажання взяти участь в Акції, вони збирали "трофеї" по друзях і знайомих.
Частина дітей навпаки мала бажання поміняти свою книжку на вже здану іншими зброю. Дехто з дітей просто приніс зброю, не беручи взамін книгу. А одна дівчинка-книголюбка заради цікавої книжки"роззброїла" свого братика та однокласників.
Дуже активними у питанні "роззброєння" виявилися мами маленьких хлопчиків. Вони вмовляли своїх діток розлучитися з улюбленою іграшкою та роз'яснювали малюкам про небезпеку, яку приносить справжня зброя. Є надія, що другої подібної іграшки вони своїй дитині більше не куплять.
В процесі проведення Акції постало питання про те, що ж бібліотеці далі робити із воєнними іграшками? Вирішили провести опитування серед своїх читачів. Свою думку діти записали на окремих невеликих аркушах паперу, які наклеїли на кошик із зброєю.
І ось навтав день завершення Акції! Всі присутні по черзі читали пропозиції щодо подальшої долі зібраної зброї. Думки були різноманітними: здати в музей іграшки; написати листа виробникам воєнної іграшки з проханням не виготовляти її; зламити і викинути; здати в металобрухт; закопати...
Пристали на пропозицію замкнути кошик зі зброєю на великий замок, ключ викинути і ніколи не відчиняти. На кошику зробити попереджувальний напис: "Обережно! Дуже небезпечно!"
Хочеться подякувати всім, хто долучився до антивоєнної акції, та вірити, що в одному маленькому мікрорайоні Києва зроблено один важливий крок в надзвичайно великій справі - справі миру. Адже відомо, шо світ потрібно починати змінювати з себе.

пʼятниця, 7 вересня 2012 р.

Навчає природа

Новий навчальний рік тільки розпочався, а юні умільці клубу "Таланти і шедеври" бібліотеки імені І.Багряного для дітей знову готові представити свої роботи. 
"Навчає природа" - таку назву має нова виставка поробок з природних матеріалів.
Дитяча завзятість просто вражає!


пʼятниця, 31 серпня 2012 р.

З Днем знань!

Дорогі учні, студенти, шановні педагоги! 
Щиро вітаємо з Днем знань - справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнанняч, до нових звершень, до самостійного життя. Бажаємо усім школярам, студентам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. Нехай ваші здібності, наполегливість стануть запорукою визначних успіхів у дорослому житті.
Найщиріші слова подяки - вчителям, які щедро діляться своїми знаннями, плекають справжніх патріотів нашої держави. Їх мудрість і великодушність залишається з вихованцями на все життя. Нехай цьогорічний першовересень буде сонячним, несес добрий настрій у кожну школу, кожну родину! 
Зі святом, дорогі друзі!

четвер, 23 серпня 2012 р.

Україні присвячується

Гречкосій Влада

Яка красива Україна!

Яка красива Україна!
Ось річечка й стара верба,
Ось сонечко, що сяє ясно,
Хмаринки синьо-голуба.
Ось рушничком барвистим в'ється
Весела пісня солов'я...
Люблю я неньку-Україну,
Вона - моя! Вона - моя!
І наростають щастя крила, 
Коли я бачу під ногами
Родючу землю. Біля хати
Прядуть як теплі руки мами.
Любов'ю сповнююсь я швидко,
Коли їсть борщ моя сім'я,
Плека калину земля рідна - 
Вона - моя! Вона - моя!


Мій рідний край

Перешііптуються верби з осокою,
На калині спочиває вранішня роса,
Соловей співа, милується собою - 
Хіба ж усе це не краса?
Небеса блакитні - блакитні
Лиш сонце золоте нас зігріва.
Чи випадково це не річка,
Що ллється дзвінко так, бува?
Здається, чую дихання я поля,
Немов шепоче кожен колосок,
Це, може, вишиванка моя, доля,
Навколо неї в'ється поясок?
І серце хоче мчати, мчати
За села, гори, ліс і гай,
Але навіщо щось шукати - 
Прекрасний всюди він, мій рідний край! 





четвер, 19 липня 2012 р.

ПІСНЯ КРИЛ


Михайло Шеремет                                   
Під палацом гріються скелі,
Омиває підніжжя бриз.
Хвиля теплої акварелі
Пригртає самотній мис.
Лабіринтом печер і каміння
Закарбовано рід драконів,
А літописи старовинні 
В павутиння рунічних хронік.
Недосяжні крізь небо зорі
Уплітаються в килим дня.
Між морями - світи просторі,
Між світами лежать моря.
Полинові степи під нами
Розгортаються ген за обрій.
Сильний вітер пашіє снами
Про відлуння боїв хоробрих.
Крила вітру підкорять простір,
Світло дня відкидає тінь.
Наші крила в повітрі - острів,
Наш вогонь - вулканічний кінь.
Наш політ - незабутній танець
У стихії мого вогню,
Де крижини на воду тануть
І світає початок дню.
Світ щодня зустрічають ниви,
Сни світанку, немов акрил.
Кожна мрія - це завжди диво:
Дух польоту - це пісня крил!
                7 листопада 2010 року