Громадське обговорення щодо перейменування бібліотек Солом'янського району

13 березня 2023 року обговорення відбудеться громадське обговорення щодо перейменування бібліотек Солом'янського району:

• ЦРБ імені Ф.Достоєвського на Центральна районна бібліотека імені Григорія Сковороди
• БСЧ імені М.Лермонтова на Бібліотека сімейного читання імені Ігоря Шамо
• Бібліотеки імені О.Новікова-Прибоя на Публічна бібліотека імені Михайла Слабошпицького 

Місце обговорення: ЦРБ імені Ф.Достоєвського, вул. Освіти, 14а

Дата обговорення: 13 березня 2023 року, 11:00

Запрошуємо всіх небайдужих!

Громадське обговорення щодо перейменування бібліотек Солом'янського району

З 01 липня до 01 вересня 2022 року триває громадське обговорення перейменування трьох бібліотек Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району. 

Заклади, які пропонуються перейменувати:

1. Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.
2. Бібліотека сімейного читання імені М. Лермонтова Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району,
3. Публічна бібліотека імені О. Новікова-Прибоя Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.

Назви, що пропонуються для перейменування закладів:

1. Центральна районна бібліотека імені Григорія Сковороди Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
2. Бібліотека сімейного читання імені Ігоря Шамо Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
3. Публічна бібліотека імені Михайла Слабошпицького Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.

Обгрунтування пропозиції:

У час, коли Російська федерація розпочала повномаштабну геноцидну війну проти українського народу, зміна назв з "Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського" на "Центральна районна бібліотека імені Г.Сковороди", бібліотеки сімейного читання імені М.Лермонтова на бібліотеку сімейного читання імені Ігоря Шамо, публічної бібліотеки імені О.Новікова-Прибоя на публічну бібліотеку імені Михайла Слабошпицького сприятиме звільненню української культури від ідеологічної спадщини країни-агресора, припиненню популяризації російської літератури в Україні, обмеженню присутності Російської Федерації в українському гуманітарному просторі.

Разом з тим, нові назви бібліотек сприятимуть формуванню національної свідомості українського народу, посилять сприйняття української літературної та мистецької спадщини, яка є надбанням світової культури.

ДОВІДКОВО:

Достоєвський Федір Михайлович (1821-1881) – російський письменник, українофоб. Вважав Російську імперію найвеличнішою державою, а російську літературу – провідною літературою світу. У свої працях описував російський народ як «спадкоємця цілого світу», прагнув «всеєднання слов'ян під крилом Росії» і вважав, що «треба, щоб політичне право і першість великоросійського племені над усім слов'янським світом відбулася остаточно і вже беззаперечно» Джерело: «Воспоминания и исследования о творчестве Ф. М. Достоевского» Александров М. А., Авсеенко В.Г., Алчевская Х.Д., и др. – 2015 - 367 ст. 

Григорій Сковорода — видатний український поет, філософ, гуманіст, педагог. Народився 3 грудня 1722 року, провів дитячі роки у місті Чорнухи Лубенського полку (наразі це Полтавська область) у родині спадкових козаків. З 16-ти років навчався у Києво–Могилянській академії, єдиному вищому навчальному закладі на теренах України, де вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку мову. Перервавши навчання, співав у придворній капелі в Санкт-Петербурзі. Побував у кількох європейських країнах. В 1753 році викладав поетику та етику в Переяславському колегіумі, в 1759−1764 роках — в Харківському колегіумі. Через переслідування за демократизм і наукову самостійність у викладанні залишив педагогічну діяльність і з 1769 року до кінця життя залишався мандрівним учителем. 

Розвинув та підніс на один рівень з тогочасними західноєвропейськими зразками українську культуру. Він перший з українських інтелектуалів і митців здобув всесвітню славу. Його просвітницька діяльність сприяла відкриттю першого в Україні Харківського університету. 

Один з основоположників екзистенційної традиції в історії світової філософії та мистецтва. Автор збірок "Сад божественних пісень" та "Байки харківські". 

У 2022 році Україна відзначає 300 років з дня народження Сковороди.

Сьогодні, коли наша свобода вкотре під загрозою, його філософія залишається такою ж актуальною, як і у XVIII сторіччі, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто перш за все знайти внутрішню свободу, яка додасть нам сили, стійкості до будь-яких зовнішніх викликів.

Новіков-Прибой Олексій (1877 -1944) – російський радянський прозаїк-мариніст, лаурет Сталінської премії. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Слабошпицький Михайло Федотович (1946−2021) — український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник, член Національної спілки письменників України, Шевченківський лауреат 2005 року за роман-біографію «Поет із пекла».

Закінчив факультет журналістики Київського університету (1971), працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX». З 1995 року − виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал».

Автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, лауреат дев’яти літературних премій (зокрема і Національної премії імені Тараса Шевченка) , організатор першого Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.

Твори М. Слабошпицького входять до шкільної програми.

Лермонтов Михайло Юрійович (1814 -1841) – російський поет. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Шамо Ігор Наумович (21 лютого 1925, Київ — 17 серпня 1982, Київ) — український, радянський композитор. Заслужений діяч мистецтв України. Народний артист України. Лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин міста Києва, автор пісні "Києве мій", що багато років є незмінною музичною емблемою столиці України.

Суб'єкт, який вніс пропозицію щодо перейменування бібліотеки: трудовий колектив Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Форма громадського обговорення: засідання круглого столу за участю користувачів бібліотек, представників органів місцевої влади, колективу Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Дата громадського обговорення: 05 вересня 2022 року об 11:00

Місце проведення: Центральна районна бібліотека імені Ф.Достоєвського (вул. Освіти, 14-а)

Подання пропозицій та зауважень:

Усі пропозиції та зауваження щодо перейменування вищезазначених бібліотек подаються у довільній формі із зазначенням прізвища, імені, по батькові, домашньої адреси та контактного номеру телефону особи, яка їх подає, до 31 серпня 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 14-а, Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського, тел. (044) 243-74-84, або електронною поштою на e-mail: library1@ukr.net

Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.

Консультації з питань, що винесено на громадське обговорення, можна отримати звернувшись на e-mail: library1@ukr.net

Особа вдповідальна за організацію та проведення громадського обговорення: директор Централізованої бібліотечної системи Солом’янського району м. Києва - Іванна Щербина, т. (068) 372−37−96

Запрошуємо усіх зацікавлених взяти участь в обговоренні питання щодо перейменування бібліотек.

Перейменування бібліотек

6 лютого на пленарному засіданні Київської міської ради депутати проголосували за перейменування п’яти столичних бібліотек, з них три – у Солом’янському районі (Рішення Київської міської ради № 8/8178 від 06.02.2020)

Відтепер бібліотека для дітей імені П. Вершигори носитиме ім’я Євгена Гуцала - українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста; лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, літературної премії імені Юрія Яновського, Міжнародної премії фундації О. і Т. Антоновичів, премії імені Івана Огієнка; представника плеяди українських письменників-шістдесятників, одного з творців новітньої української літератури.

Бібліотеці для дітей імені В. Кудряшова присвоєно ім’я класика української дитячої літератури Всеволода Нестайка. Автор, чиї твори для дітей увійшли до золотого фонду світової дитячої літератури, і перекладені двадцятьма мовами світу. Основна тематика творів В. Нестайка – життя школярів, формування духовного світу дітей.

Також перейменовано бібліотеку для дітей імені О.Пироговського на бібліотеку «Преображенська». Це відомий топонім на мапі Солом'янського району. Преображенська вулиця пролягає від Повітрофлотського проспекту до вулиці Андрія Головка, місцевість Олександрівська слобідка. Преображення означає перетворити, змінити на краще, трансформуватися. Це дії і ознаки, які характеризують переформатування і діяльність сучасної бібліотеки.

Громадське обговорення щодо перейменування бібліотеки імені О.Пироговського для дітей

Шановні користувачі бібліотек, громадськість району, міста!

До 5 серпня триває обговорення перейменування бібліотеки імені О.Пироговського для дітей на бібліотеку "Преображенська" для дітей.

Заклад, який пропонується перейменувати: бібліотека імені О.Пироговського для дітей (у складі Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва).
Назва, що пропонуться для перейменування закладу: бібліотека "Преображенська" для дітей.
Обгрунтування пропозиції:
Преображення означає перетворити, змінити на краще, прикрасити, трансформуватися. Це дії і ознаки, які характеризують переформатування і діяльність сучасної бібліотеки. Сьогодні бібліотека для дітей по суті є "третім місцем" (після дому і школи), де можна скористатися інформацією, безпечно провести час, поспілкуватися, отримати цікаве дозвілля, відвідати освітні тренінги, творчі майстер-класи, реалізувати свій творчий потенціал, соціалізуватися дитині і отримати навики комунікативності за допомогою і на основі книги. Прийшовши до бібліотеки, діти змінюються на краше, "преображаються". Бібліотеки, виходячи з потреб громади, також "преображаються", переформатовуються.
Преображенка - відомий топонім на мапі Солом'янського району. Преображенська вулиця - вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Олександрівська слобідка. Пролягає від Повітрофлотського проспекту до вулиці Андрія Головка.
Вулиця виникла на початку ХХ століття як центральна вулиця поселення Олександрівська слобідка, спочатку була безіменною, не пізніше 1912 року отримала назву Преображенська (на честь Преображення Господнього).
У 1974 році отримала назву вулиця Івана Клименка, на честь радянського партійного і державного діяча Івана Клименка. Історичну назву вулиці відновлено в 2014 році.
Бібліотека імені О. Пироговського була створена 1 серпня 1951 року. Спочатку вона займала одну кімнату площею 12 кв. м в клубі імені С. Кірова в Першотравневому селищі. А в жовтні 1952 року отримала 2-кімнатне приміщення площею 60 кв. м в школі №43 по вулиці Преображенській. Тобто історія бібліотеки прямо пов'язана з Преображенською вулицею, Преображенкою.
В грудні 1953 року бібліотека отримала нове приміщення по вулиці Максима Кривоноса, 19, яке й тепер знаходиться в безпосередній близькості від Преображенки.
Зміна назви з "Бібліотека імені О. Пироговського для дітей" на "Бібліотека "Преображенська" сприятиме іміджу і асоціативній пізнаваності району і бібліотеки.
Суб'єкти, які внесли пропозицію щодо перейменування бібліотеки: колектив бібіотеки імені О. Пироговського для дітей Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району м. Києва.
Форма громадського обговорення: засідання круглого столу за участю користувачів бібліотеки, колективу бібліотечної системи. Пропозиції на електронну пошту: child.lib@ukr.net
Дата громадського обговорення: 6 серпня 2019 року об 11:00
Місце проведення: Бібліотека імені О. Пироговського для дітей (вул. Максима Кривоноса, 19)
Поштова адреса та (або) адреса електронної пошти, номер телефону, строк і форма для подання пропозицій (зауважень):
Усі пропозиції та зауваження щодо перейменування вищезазначеної бібліотеки подаються в письмовій або усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, протягом 30 днів з дати опублікування відповідного інформаційного повідомлення за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 14-а, Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського, тел. (044) 243-74-84, e-mail: library1@ukr.net
Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.

Адреса електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що внесено на громадське обговорення: м. Київ, вул. Освіти, 14-А, тел. (044) 243-74-84. E-mail:library1@ukr.net

Прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення: директор Централізованої бібліотечної системи Солом’янського району м. Києва - Щербина Іванна Юріївна.

Запрошуємо усіх бажаючих взяти участь в обговоренні питання щодо перейменування бібліотеки. 

Громадські обговорення щодо перейменування бібліотеки імені О.Пироговського

Шановні користувачі бібліотек, громадськість району, міста!

До 15 жовтня триває обговорення перейменування бібліотеки імені О. Пироговського для дітей на бібліотеку "Преображенська" для дітей.

Заклад, який пропонується перейменувати: бібліотека імені О.Пироговського для дітей (у складі Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва).
Назва, що пропонуться для перейменування закладу: бібліотека "Преображенська" для дітей.
Обгрунтування пропозиції:
Преображення означає перетворити, змінити на краще, прикоасити, трансформуватися. Це дії і ознаки, які характеризують переформатування і діяльність сучасної бібліотеки. Сьогодні бібліотека для дітей по суті є "третім місцем" (після дому і школи), де можна скористатися інформацією, безпечно провести час, поспілкуватися, отримати цікаве дозвілля, відвідати освітні тренінги, творчі майстер-класи, реалізувати свій творчий потенціал, соціалізуватися дитині і отримати навики комунікативності за допомогою і на основі книги. Прийшовши до бібліотеки, діти змінюються на краше, преображуються. Бібліотеки, виходячи з потреб громади, також преображуються, переформатовуються.
Преображенка - відомий топонім на мапі Солом'янського району. Преображенська вулиця - вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Олександрівська слобідка. Пролягає від Повітрофлотського проспекту до вулиці Андрія Головка.
Вулиця виникла на початку ХХ століття як центральна вулиця поселення Олександрівська слобідка, спочатку була безіменною, не пізніше 1912 року отримала назву Преображенська (на честь Преображення Господнього).
У 1974 році отримала назву вулиця Івана Клименка, на честь радянського партійного і державного діяча Івана Клименка. Історичну назву вулиці відновлено в 2014 році.
Бібліотека імені О. Пироговського була створена 1 серпня 1951 року. Спочатку вона займала одну кімнату площею 12 кв. м в клубі імені С. Кірова в Першотравневому селищі. А в жовтні 1952 року отримала 2-кімнатне приміщення площею 60 кв. м в школі №43 по вулиці Преображенській. Тобто історія бібліотеки прямо пов'язана з Преображенською вулицею, Преображенкою.
В грудні 1953 року бібліотека отримала нове приміщення по вулиці Максима Кривоноса, 19, яке й тепер знаходиться в безпосередній близькості від Преображенки. 
Зміна назви з "Бібліотека імені О. Пироговського для дітей" на "Бібліотека "Преображенська" сприятиме іміджу і асоціативній пізнаваності району і бібліотеки.
Суб'єкти, які внесли пропозицію щодо перейменування бібліотеки: колектив бібіотеки імені О. Пироговського для дітей Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району м. Києва.
Форма громадського обговорення: засідання круглого столу за участю користувачів бібліотеки, колективу бібліотечної системи. Пропозиції на електронну пошту: child.lib@ukr.net
Дата громадського обговорення: 16 жовтня 2018 року о 12:00
Місце проведення: Бібліотека імені О. Пироговського для дітей (вул. Максима Кривоноса, 19)
Поштова адреса та (або) адреса електронної пошти, номер телефону, строк і форма для подання пропозицій (зауважень):
Усі пропозиції та зауваження щодо перейменування вищезазначеної бібліотеки подаються в письмовій або усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, протягом 30 днів з дати опублікування відповідного інформаційного повідомлення за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 14-а, Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського, тел. (044) 243-74-84, e-mail: library1@ukr.net
Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.

Адреса електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що внесено на громадське обговорення: м. Київ, вул. Освіти, 14-А, тел. (044) 243-74-84. E-mail:library1@ukr.net

Прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення: директор Централізованої бібліотечної системи Солом’янського району м. Києва - Щербина Іванна Юріївна.

Запрошуємо усіх бажаючих взяти участь в обговоренні питання щодо перейменування бібліотек. 

Громадські обговорення щодо перейменувань бібліотек району

Шановні користувачі бібліотек, громадськість району, міста!

Тривають громадські обговорення щодо перейменування бібліотек Солом'янського району м. Києва: бібліотеки імені Петра Вершигори, бібліотеки імені Олександра Пироговського, бібліотеки імені Володимира Кудряшова та бібліотеки №15 для дітей. 

Просимо вас висловити свою думку за адресами:

• б-р В. Гавела, 34 - бібліотека імені П.Вершигори (тел. 497-70-45)
• вул. Солом'янська, 33 - бібліотека імені В.Кудряшова (тел. 275-21-13)
• вул. Кривоноса, 19 - бібліотека імені О.Пироговського (тел. 249-72-16)
• вул. Виборзька, 34/36 - бібліотека №15

Процедура розгляду пропозицій громадськості триватиме до 6 вересня 2017 року. 

Довідка

Олександр Сидорович Пироговський (1897-1943, Київ) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни один з організаторів більшовицького партійного підпілля в місті Києві, секретар Залізничного підпільного райкому партії.

Учасник Першої світової війни. З 1919 року в рядах Червоної армії, учасник українсько-більшовицької війни, у 1919–1924 роках служив у Дніпровській військовій флотилії. Член КПРС із 1927 року. Працював на Гайсинському та Київському залізничних вузлах стрілочником, потім робітником лісозаводу імені Першого травня в Києві. На заводі був обраний секретарем партійної організації, а напередодні війни призначений директором заводу. Із серпня 1941 року, у період німецької окупації, — секретар Залізничного підпільного райкому партії м. Києва. Один з організаторів і керівників антигітлерівської боротьби. 31 жовтня 1943 року арештований гестапо і розстріляний 6 листопада, у переддень відвоювання Києва Червоною Армією.

Петро Петрович Вершигора (1905-1963) — активний учасник радянського партизанського руху в Україні в роки Другої Світової війни, кадровий чекіст, генерал-майор НКВС, згодом — письменник. Герой Радянського Союзу. Член КПРС.

У роки Другої світової війни — командир взводу, роти, батальйону, голова бригади кінофотокореспондентів політвідділу 40-ї армії. В червні 1942 із завданням Штабу радянського партизанського руху при НКВС підполковник Вершигора був призначений командиром спеціальної диверсійно-розвідної групи НКВС (за іншими даними — ГРУ Генштабу СРСР) «Лезвие» (укр. "Лезо") і був перекинутий до партизанського загону Сидора Ковпака. Мав завданням підтримувати зв'язок загону з Москвою та слідкувати безпосередньо за Сидором Ковпаком, контролювати його, перевіряти на лояльність Москві. З вересня 1942 року — заступник С. А. Ковпака з питань розвідки в партизанському з'єднанні.

З грудня 1943 очолив 1-у Українську партизанську дивізію імені С. Ковпака.

Учасник 5 великих рейдів тилами німецької армії, з них рейдами в Польщу та Неманським командував особисто.

Протягом 1947—1954 рр. — викладач військової академії Генштабу СРСР, потім — завідувач військовим відділом журналу «Знамя». 

Автор книги «Військова творчість народних мас» (1961) — про історію партизанського руху з найдавніших часів до Великої Жовтневої революції, співавтор праці «Партизанські рейди» (1962).

У документально-белетристичних книгах «Люди з чистою совістю» (1946) (Сталінська премія, 1947), «Карпатський рейд» (1950), «Рейд на Сан та Віслу» (1961), «Іван-герой» (1960), «Рідний дім» (1962) зображував боротьбу радянських партизанів у тилу німецьких військ.

Володимир Сидорович Кудряшов (1909-1942) — залізничник. У роки Другої світової війни — партизан. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).

З 1926 року працював на Київському паровозовагоноремонтному заводі. Від жовтня 1941 року — член підпільного міськкому КП(б)У. Один з керівників партійного підпілля у Києві під час німецько-радянської війни, з весни 1942 року — керівник штабу диверсійної та підривної роботи Київського підпільного міськкому КП(б)У. Відповідав за організацію диверсійних акцій на промислових об'єктах міста, очолив штаб підготовки бойових резервів для партизанських загонів Київщини, організував підпільну друкарню.

Від травня 1942 року командир міського партизанського загону, що готувався для бойових дій в районах Київської, Житомирської областей, в Західній Білорусі. Заарештований гестапо і страчений у Києві.

Про перейменування

Відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імені (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та Порядку найменнування об'єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об'єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві, затвердженого рішенням Києвської міської ради від 13.11.2013 № 432/9920, враховуючи результати проведення громадського обговорення (протокол від 02 вересня 2015 року №1), прийнято Рішення Київської міської ради № 336/1340 від 10 листопада 2016 року про перейменування бібліотек ЦБС Солом'янського району міста Києва:

Бібліотеку імені В.Чапаєва на Бібліотека імені І.Світличного для дітей

Публічну бібліотеку імені В.Чкалова - на "Солом'янська".  

Рішення Київської міської ради № 336/1340 від 10 листопада 2016 року "Про перейменування бібліотек Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району м. Києва: імені В.Чапаєва для дітей на імені І.Світличного та публічної бібліотеки імені В.Чкалова на "Солом'янська" в Солом'янському районі міста Києва"