Україна запалила свічку

...Із тридцять третім голим роком,

Голодно-голим та німим,

Та тричі пухлим. Хай би з ним

Поїли б кору і комору,

Траву і шкуру, цвіль і міль,

Та мерли б жовті, як з похміль,

Без трун понесені із двору.

Нізащо. Просто. Без вини.

А.Малишко

24 листопада в День пам'яті жертв Голодоморів Україна згадала найбільшу трагедію українського народу та вшанувала пам'ять про невинно-убієнних.

По всій країні відбулися скорботні заходи, не залишились осторонь і наші бібліотеки.

 Бібліотека імені В.Кудряшова провела годину історії "Розіп'ята душа на хресті всевишньої печалі". На захід була запрошена Гладуш Ірина Анатоліївна, в.о. завідувача культурно-освітнього відділу Меморіалу пам'яті жертв голодоморів. Пані Ірина представила учням 10-11-х класів школи №187 документи, які засвідчують факт голодомору (реєстр людей, які померли від голоду), карту областей, що найбільш були охоплені голодом, та листи дітей, які вони писали Сталіну та членам тодішнього уряду. Надзвичайно вразив молодь документальний фільм "Кати України" зі спогадами тих, хто пережив голод.

Шаповал Ольга та Візняк Анастасія читали власні вірші.

Пам'яті жертв голодомору

Як трагедія настала, то людей майже не стало,

Виживати кожен має, хто не може, той страждає.

Людям важко стало жити: хоч би зернятко знайти.

А впіймають куркулі ті, то чекай уже біди.

Серце крається і плаче, подих завмирає

Від подій отих голодних. Може, хтось цього не знає?

Що іще можна сказати і без сумніву додати?

Мабуть, що Вкраїна рідна пам'ятає роки бідні.

Тож на знак ушанування пам'яті невинних

Свічку засвіти та так, щоб було це видно.

Визнає хай світ з тобою жортв голодомору.

                                           Ольга Шаповал

Ми не застали тих часів,

У нас в житті було все добре,

Та пам'ятати будем всі

Про те страшне нелюдське горе.

І розповідь бабусі я 

Запам'ятав на все життя,

Коли у ті важкі роки

Не стало зразу півсела.

Сусідка, що жила навпроти,

Збирати колоски пішла.

За те потрапила за грати,

Що жменю хліба принесла.

А діти, що чекали матір,

Просили хліба та їди,

Не дочекались - всі померли.

За що наказані вони?

                      Анастасія Візняк

В рідній мові є вогонь Тараса

9 листопада ми відзначали День української писемності та мови. Цього дня православна церква вшановує пам'ять святого преподобного Нестора-літописця. В цей день стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, проводяться Шевченківські читання.
Наш народ має величезний  масив української писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть.
В бібліотеках нашого району пройшов ряд заходів в рамках загальносистемного мовознавчого тижня "В рідній мові є вогонь Тараса".
Літературна година "Заповіт" Шевченка та історія його створення", конкурс читців "Нащадки славного Тараса" - бібліотека імені І.Багряного

Поетичний альбом "У вінок Кобзареві", спільно з громадським об'єднанням "Культура і суспільство" - бібліотека імені П.Вершигори
















"Плекатимеш мову - цвістимуть слова" - літературна година в народознавчій світлиці "Калина" - БСЧ імені О.Гончара

"Єдиний скарб у тебе - рідна мова" - мовознавча година - бібліотека імені О.Донченка

"Тарасове слово - то правда жива" - літературно - мистецька композиція в бібліотеці імені В.Чапаєва

 "Мова кожного народу - неповторна і своя" - бібліотека імені О.Пироговського.

А ось бібліотека імені В.Кудряшова влаштувала справжнє свято рідної МОВИ, свято рідного СЛОВА "Душа народу бринить у слові". Його відмінністю від інших є те, що бібліотекарі намагались якомога більше стимулювати творчість дітей, реалізувати їхній творчий потенціал і, звичайно ж, підтримувати інтерес до читання і книги.
Захід проведено в партнерстві з кандидатом філологічних наук Данилевською Оксаною Миколаївною, старшим співробітником відділу соціолінгвістики  Інституту української мови НАН України.

























Його учасниками були учні школи №187: 10-а клас виступав, а 6-а клас - глядачі. Свято мови почалося в школі та закінчилось в бібліотеці.

В рамках заходу були проведені соціологічні опитування "Читання як діяльність та право" та "Мова сучасного українського міста"; година запитань і відповідей "Мова: минуле і сьогочасне". Діти роздумували над питаннями що таке жаргон та яка користь від лайки.

Візняк Настя, Шаповал Ольга, Данилюк Оксана, Семенова Олександра та Олефір Марія деламували власні вірші про мову.

Найбільш вразила всіх Мирослава Губар, яка написала п'єсу "Слава і мудрість, або "Кайдашева сім'я" на сучасний лад", яку представила з допомогою однокласників, членів шкільного аматорського театрального колективу "Джерело".

І звичайно ж, виставка "Ой, яка чудова українська мова!" Адже мова - це основа нашої безмежно багатої культури, це наш дух, наш космос, наша душа, наша пісня. Це - МИ!

ГОВОРІТЬ

Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м'яко так починайте казати, 

Як воліла б відкритися ваша душа,

Може, хочеться їй у словах політати,

Привітати когось, а чи дать відкоша.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі, 

Кожне з них, лиш торкни, як струна, виграва,

 Зрозумілі, вагомі й усі вони наші - 

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Обминайте чужинні слова кострубаті,

Що до нашої мови зухвало повзуть,

Говоріть, почувайтеся, наче на святі,

І натхненні слова радість вам принесуть.

Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

                                   Олесь Лупій

Барви осені

"Барви осені" - тема художньої виставки заслуженого художника України Миколи Сліпченка, яка проходить в бібліотеці імені В.Кудряшова для дітей. Її презентували син художника - Володимир Миколайович з дружиною Вікторією Володимирівною.

Щедра осінь

Осінь... Клени одягнулись в багрянець. Серед зелених сосен виглядають золоті берізки. Схожі на величезних велетнів, розкинувши віти, стоять жовто-зелені дуби.

Завітала до нас осінь з щедрими дарами, високими врожаями. В народі кажуть: "Осінь весь рік годує".

Осіннє свято "Щедра осінь" відбулося в бібліотеці імені В.Кудряшова для дітей. Його учасниками були учні 1-х класів школи №187. 

Бібліотекарі підготували для них сюрприз - неймовірної краси виставку-ярмарок "Осінь щедра ті багата".

Та принесла осінь не тільки подарунки, а й завдання.

Дітлахи взяли участь у конкурсі "Родичі гарбузові", розгадували загадки, відповідали на питання вікторини "Осінь достатком багата".

А щоб дізнатись більше про цю чарівну пору року, дітям було запропоновано почитати книжечки з книжкової виставки "Осінь золота".

День українського козацтва

Свято Покрови Пресвятої Богородиці для нас, українців, свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

Комплекс заходів щодо вшанування українського козацтва провела бібліотека імені В.Кудряшова.
12 жовтня в партнерстві з Музеєм Гетьманства в місті Києві в біблотеці відбулося свято для учнів 9-х класів школи №187 "Дорогами козацької слави". Гостями заходу були директор Музею Гетьманства Ярова Галина Іванівна та депутат Київміськради Миронова Зоя Михайлівна, довірена особа іншого депутата Київської міської ради, Шлапак А.В.

Разом з бібліотекарями вони визначили переможців конкурсу біографічних досліджень "Гетьманська слава", який заздалегідь був оголошений бібліотекою. Молодь повинна була дослідити героїчне життя українських гетьманів та віднайти факти, які не  надруковані в підручниках.

А на закінчення свята був вечір козацьких традицій "Ми родом з України".

Книжково - ілюстраційна виставка "Слава козацька не вмре, не загине" допомагала дітям розширити свої знання про козаків, їх традиції, побут, звичаї тощо.

Свято "Козацька слава"відбулося 4 жовтня в бібліотеці імені О.Донченка для учнів 5-го класу ліцею КПІ. Відповідаючи на питання "Козацької" вікторини, діти розповідали, де знаходилась козацька Січ, хто був першим, а хто останнім отаманом, називали військові завння в Запорозькій Січі та ознаки влади гетьмана. Діти з великим задоволенням взяли участь в конкурсах: конкурсі козаків-любомудрів, конкурсі отаманів та писарів.

У відділі обслуговування дітей бібліотеки сімейного читання імені М.Лермонтова з учнями 8-го філологічного класу школи №67 пройшла краєзнавча година "Запорожців вічна слава". Про феномен українського козацтва можна більше було дізнатись, ознайомившись з книжково - ілюстративною виставкою "Наш край - історії скарбниця".

Бібліотека імені В.Чапаєва провела історико - фольклорну годину "Ой не вітер в полі грає, Не орел літає - Ото ж Сірко з товариством По степу гуляє". ЇЇ провела для учнів 8-х класів школи №7 кандидат історичних наук Жданович Леся Петрівна. Вона розповіла дітям про козацького ватажка, напівлегендарного кошового отамана Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового, героя багатьох українських пісень і казок, який після своєї смерті вважався характерником, Івана Сірка.

Про свято Покрови, про козаччину більше можна було дізнатись з виставки, підготовленої бібліотекою "А мама - то вічна Покрова накриє останнім листочком".