З Новим роком!

Новорічна казка стукає в оселі, 

Новий рік щасливо встав на ваш поріг.

Будьте, милі друзі, як весна, веселі

В цю зимову днину, в цей чарівний сніг!

Хай зникає смуток, хай журба минає, 

Щастя і натхнення гріють серце знов, 

Хай в душі квітучій вічно розцвітають 

Радість і здоров’я, віра і любов!

Кришталева зимонька в срібнім кожушку

Без зайвих слів хочу показати, як прибралася до новорічних свят бібліотека імені О.Пироговського для дітей.

Виставка - експозиція 

"Кришталева зимонька в срібнім кожушку", 

яка має розділи:

"Зимонька - зима", "Зимові книжки" 

  

"На поріг ступає Новий рік"

"Звірі взимку"

"Свята срібної зими"

 Виставка дитячих малюнків  та поробок "Зимові фантазії"

Виставка - вітрина "Невідомий, загадковий рік до нас крокує новий" 

В кожному розділі - "Дід Мороз", "Снігуронька", "Ялинка", "Сніжинка", "Календар" - інформація про історію атрибутів Нового року.

Ласкаво просимо до бібліотеки!

Святий, милий Миколай, ти мені допомагай!

Все почалося сімнадцять віків тому... Ще в ІІІ столітті народився чоловік, який не залишає світ живих і досі. Його пам'ятають. А діти люблять його практично як казкового персонажа, котрий, однак, цілком реально приносить однієї чарівної зимової ночі дарунки. Ім'я цього чоловіка - Святий Миколай.

У ніч з 18 на 19 грудня він нечутно приходить в оселі, де живуть діти, і так само нечутно кладе під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані подарунки. І що характерно - саме ті дарунки, які намріяли собі хлопчики й дівчатка.

Тепло і часточку домашнього затишку приніс Святий Миколай дітям зі школи - інтернату №17, серед яких чимало дітей із неповних сімей. Працівники бібліотеки імені І.Багряного влаштували для них вечір, на якому розповіли про дива, які трапляються цього дня.

Аж раптом... дмухнув вітер, хтось постукав у вікно...
Діти і не помітили, як перед ними з'явилися подарунки.
Святий Миколай приніс солодощі, а бібліотекарі подарували цікаві книжки.

Дива збуваються, якщо в них віриш!

На порозі Новий рік!

Закрутило, захурделило, замело - ЗИМА! На порозі - Новий рік. Ми чекаємо на це свято особливо, тому що знаємо і віримо: незважаючи ні на які обставини, воно прийде і принесе приємні зміни. Напередодні всіх охоплює дивне почуття, наче має статися щось радісне та чарівне. Всюди святкова атмосфера, всі готуються, вибирають красиві ялинки, купують різні фрукти, солодощі, готують подарунки...

Готуються до свята і в наших бібліотеках. 

Ось яку чудову ялинку з газет виготовили читачі бібліотеки імені В.Кудряшова!

А з мандрівок в царство природи, де ще не так довно на зелених луках квітли трави народжується ось таке зимове диво! 

Із сивих трав, хвої, кетягів калини діти створили новорічні композиції, які принесуть в кожний дім свято, радість та подих природи.

 Майстер клас Петриківського розпису ялинкових іграшок провела для читачів бібліотеки імені В.Кудряшова майстриня Оксана Горбенко.

Майстер класи з виготовлення витинанки пройшли в бібліотеці імені В.Чапаєва. Ангеликів з дудочками та  арфами, ялиночки, сніжинки вирізували не тільки діти, а й дорослі.

Новорічний настрій руками дітей створили і в бібліотеці імені П.Вершигори.

  

 

 

Україна запалила свічку

...Із тридцять третім голим роком,

Голодно-голим та німим,

Та тричі пухлим. Хай би з ним

Поїли б кору і комору,

Траву і шкуру, цвіль і міль,

Та мерли б жовті, як з похміль,

Без трун понесені із двору.

Нізащо. Просто. Без вини.

А.Малишко

24 листопада в День пам'яті жертв Голодоморів Україна згадала найбільшу трагедію українського народу та вшанувала пам'ять про невинно-убієнних.

По всій країні відбулися скорботні заходи, не залишились осторонь і наші бібліотеки.

 Бібліотека імені В.Кудряшова провела годину історії "Розіп'ята душа на хресті всевишньої печалі". На захід була запрошена Гладуш Ірина Анатоліївна, в.о. завідувача культурно-освітнього відділу Меморіалу пам'яті жертв голодоморів. Пані Ірина представила учням 10-11-х класів школи №187 документи, які засвідчують факт голодомору (реєстр людей, які померли від голоду), карту областей, що найбільш були охоплені голодом, та листи дітей, які вони писали Сталіну та членам тодішнього уряду. Надзвичайно вразив молодь документальний фільм "Кати України" зі спогадами тих, хто пережив голод.

Шаповал Ольга та Візняк Анастасія читали власні вірші.

Пам'яті жертв голодомору

Як трагедія настала, то людей майже не стало,

Виживати кожен має, хто не може, той страждає.

Людям важко стало жити: хоч би зернятко знайти.

А впіймають куркулі ті, то чекай уже біди.

Серце крається і плаче, подих завмирає

Від подій отих голодних. Може, хтось цього не знає?

Що іще можна сказати і без сумніву додати?

Мабуть, що Вкраїна рідна пам'ятає роки бідні.

Тож на знак ушанування пам'яті невинних

Свічку засвіти та так, щоб було це видно.

Визнає хай світ з тобою жортв голодомору.

                                           Ольга Шаповал

Ми не застали тих часів,

У нас в житті було все добре,

Та пам'ятати будем всі

Про те страшне нелюдське горе.

І розповідь бабусі я 

Запам'ятав на все життя,

Коли у ті важкі роки

Не стало зразу півсела.

Сусідка, що жила навпроти,

Збирати колоски пішла.

За те потрапила за грати,

Що жменю хліба принесла.

А діти, що чекали матір,

Просили хліба та їди,

Не дочекались - всі померли.

За що наказані вони?

                      Анастасія Візняк