Сторінки

БІБЛІОТЕКИ - ЦЕ СВОБОДА. СВОБОДА ЧИТАТИ, СВОБОДА СПІЛКУВАТИСЯ. Ніл Гейман

пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

До Дня Гідності та Свободи

21 листопада 2013 року в центрі Києва почалась масова акція протесту - Євромайдан, який стояв до лютого 2014 року. Це стало знаковою подією в історії України. Саме в цей день відзначають День Гідності та Свободи.
Пропонуємо вашій увазі підбірку фільмів про Євромайдан, яка не залишить байдужим нікого.

"Winter On Fire: Ukraine's Fight for Freedom" ("Зима у вогні: боротьба України за свободу")
У фільмі показані мирні демонстрації студентів в Україні, які за 93 дня переросли в революцію і повноцінний рух за громадянські права. 
"Жіночі обличчя революції"
Документальна стрічка, яка розповідає історії реальних п'яти жінок, що брали участь в Революції Гідності.
"Майдан"
Цей фільм - хроніка подій Євромайдану, від мирних акцій кінця 2013 року до кривавого протистояння протестуючих і міліції. 
"Евромайдан. Черновой монтаж"
Чверть року революції. Від збунтованих, розлючених протестів до народної єдності. Від сотейників та іншого посуду на голові до броників і кийків.від ентузіазму і наснаги від перемоги до скорботи за загиблими. Революція як ейфорія свободи, як сплеск розбудженої честі і гідності, як муки і гіркоту осмислення ціни, як поява нової історії України
"Зима, що нас змінила"
Цикл документальних фільмів про події, які відбувались на Євромайдані під час Революції гідності. 
"Все палає" ("All things ablaze") Свідчення на лінії вогню
Цей фільм не про революцію, що змінила УКраїну взимку 2013/2014. Він радше показує універсальну схему певного роду повстань і протестів - тих, котрі закінчуються кровопролиттям. Спочатку благородне прагнення до свободи стикається з темними силами репресивної влади. Потім, після сум'яття і хаосу, праведний гнів людей змінюється на чисту лють. Після перших втрат з обох боків, незалежно від того, що зовні виглядає чорним і білим, грань між добром і злом починає стиратися в епіцентрі битви. Врешті-решт - все палає.  
"Сильніше ніж зброя"
Фільм показує еволюцію українських реалій від стихійної спроби захоплення Адміністрації Президента 1 грудня до кривавих боїв в руїнах Донецького аеропорту.
"Бійна на Майдані" ("Maidan Massacre")
Фільм-розслідування американського режисера про трагічні події на Майдані. 
Документальний фільм Антіна Мухарського "Майдан. Мистецтво спротиву"
Документальний фільм, який показує події Революції Гідності з точки зору мистецтва. Основну історію в кадрі розповідає сам режисер. 
"Перша сотня"
Фільм розповідає про громадських активістів Революції Гідності, які пройшли тяжкий шлях з перших днів Майдану. Пройшли крізь надії та розчарування,  міжність та зрадництво, крізь війну, кров та сльози, втрати та перемоги, але зберегли свою честь і гідність. 


Джерело: OBOZREVATEL

вівторок, 17 листопада 2020 р.

Про проєкт "Світи. Народи. Історія кримських татар"

На платформі «Велика Ідея» закінчилася кампанія спільнокошту проєкту «Світи. Народи. Історія кримських татар». Це буде перша аудіокнига українською мовою за друкованим виданням у 4-х томах Валерія Возгріна.

Кримські татари — одні з найактивніших громадян країни, які разом з іншими народами України гідно представляють нашу державу в світовому контексті.

Делегат Курултаю кримськотатарського народу ІІ скликання, Валерій Возгрін, працював над книгою "Історія кримських татар" в 4-х томах понад 20 років. До видання увійшли дослідницькі матеріали автора (з історії, побуту, традицій кримських татар від найдавніших часів), архівні документи та нариси зарубіжних істориків-мандрівників минулого. "Моїм завданням було — вкласти до рук народу його історію" — зазначав Валерій Возгрін. Історична концепція автора базується на визнанні кримських татар корінним народом півострова Крим.

"Це дослідження — реставрація історії кримських татар, яка існувала, але навмисно знищувалася" В. Возгрін

Створення аудіокниги “Світи. Народи. Історія кримських татар” стане початком масштабного проекту перекладу праці науковця українською мовою.
Зміст розділів, композиційна особливість праці та нарисовий характер стилю автора надихають на створення проєкту аудіокниги як сучасного альтернативного культурного продукту.
Це народжене слово, яке стає на захист ідентичності кримськотатарського народу. За словами автора: “Якщо завдання відновити історію цілого народу буде хоча б частково виконано, то я вважатиму, що мету цієї праці досягнуто”. Сьогодні є важливим зняття упереджень, нашарувань, пов’язаних із викривленням фактів, або свідомого їх замовчування, аналіз наших спільних здобутків і поразок. Важливою складовою проекту є задоволення потреб, пов’язаних із недостатньою обізнаністю громадян із низкою історичних подій, які випали на долю кримських татар та їх зв’язків із долею українців. Українське товариство разом із кримськими татарами матимуть можливість не лише проживати антологію подій минулого, а й розмірковувати над подальшою розбудовою нашої держави та відновленням історичної справедливості. Матеріали праці автора, які видавались, чи розповсюджувались через мережу Інтернет, були винятково російською мовою та в обмеженій кількості.

В рамках проєкту буде здійснено:
  • переклад українською мовою літературно-історичного матеріалу, редагування, аналіз, дослідження та відбір найважливіших сторінок перекладених текстів із чотирьох томів книги «Історія кримських татар» 
  • запис, зведення і саундмастеринг аудіокниги
  • створення візуального стилю проекту
  • проведення промо-кампанії
  • створення онлайн-сторінки проекту (формат блог-стаття з аудіофайлами книги, текстовими, фото- та відеоматеріалами, ілюстраціями)
  • реєстрація профайлів та завантаження аудіокниги на аудіо- та відеохостинги для загального доступу
В рамках проєкту буде здійснено кастинг з метою пошуку бренд-голосу аудіокниги, а під час промо-кампанії відбуватиметься запис окремих уривків, які читатимуть лідери думок, що небайдужі до історії кримських татар.

Після створення, аудіокнигу буде викладено на відеохостингу Youtube, сайті інтернет-архіву Archive org., аудіо-майданчиках: soundcloud, mixcloud, itunes, google play (згідно правил користування ресурсами).

Джерело: Велика Ідея

четвер, 15 жовтня 2020 р.

Конкурс "Поетична зима Миколи Сома"

13 жовтня 2020 року у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбулося офіційне оголошення про започаткування щорічного конкурсу "Поетична зима Миколи Сома". Конкурс започатковано з ініціативи голови Українського клубу пана Романа Кухарука за підтримки бібліотеки та у партнерстві з Всеукраїнською творчою спілкою ЛІТЕРАТУРНИЙ ФОРУМ, Київською організацією НСПУ, Фондом Миколи Томенка "Рідна країна", громадою села Требухів, родиною Миколи Сома, броварською літературною студією КРИНИЦЯ з метою популяризації українського поетичного слова, заохочення до творчої діяльності, пошуків нових поетичних форм, смислів, розвиток емоційності та художнього смаку особистості, вияв поетичних талантів поміж жителів Києва і Київської області.
Микола Данилович Сом - поет-шістдесятник і учитель, 10 останніх років життя працював у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки, проводив соціокультурну, просвітницьку роботу, очолював міський Клуб бібліотекарів. Відійшов у засвіти у 2013 році, похований у рідному селі Требухів Броварського району. 12 серпня ініціативна група Конкурсу відвідала могилу Миколи Даниловича, Требухівську школу, де він свого часу вчителював і де створено чудовий краєзнавчий музей з експозицією, присвяченою славному землякові. У музеї зібрано та зберігаються усі видання книжок Миколи Даниловича. 13 книжок Миколи Сома передано бібліотеці на тимчасове зберігання для оцифровки. Тож невдовзі кожен користувач зможе скористатися доступом до них через сайт бібліотеки.
Участь в оголошенні конкурсу взяли письменники Роман КУХАРУК, Анатолій ГОРОВИЙ, Василь ДОВЖИК, Тетяна МАЙДАНОВИЧ, Богдана ГАЙВОРОНСЬКА, працівники бібліотеки, які поділилися споминами про Миколу Даниловича та прочитали його твори. 
Запрошуємо ознайомитися з положенням про конкурс та складом журі. 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЩОРІЧНИЙ КОНКУРС ПОЕТИЧНА ЗИМА МИКОЛИ СОМА
Метою проведення щорічного конкурсу ПОЕТИЧНА ЗИМА МИКОЛИ СОМА є популяризація українського поетичного слова, заохочення до творчої діяльності, пошуків нових поетичних форм, смислів, розвиток емоційності та художнього смаку особистості, вияв поетичних талантів поміж жителів Києва і Київської області.
Конкурс ПОЕТИЧНА ЗИМА МИКОЛИ СОМА проводиться в територіальних межах Києва і Київської області.
Організаторами конкурсу є: 
Публічна бібліотека ім. Лесі Українки м. Києва, Київська організація НСПУ,
УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна»,
Всеукраїнська творча спілка ЛІТЕРАТУРНИЙ ФОРУМ,
громада села Требухова, родина Миколи Сома, броварська літературна студія КРИНИЦЯ, представники від яких входять до складу журі конкурсу.
1. Порядок проведення
1.1 Конкурс проводиться з вересня по лютий за двома номінаціями:
- Краще виконання віршів та пісень на слова Миколи Сома
- Кращий власний поетичний твір.
1.2 Мова творів -- державна. Вік учасників конкурсу: без обмежень.
1.3 Усі бажаючі взяти участь у конкурсі мають надіслати на нижчевказану електронну чи поштову адресу коротку автобіографію, світлину,контактні дані та короткий есей, присвячений Миколі Сому та його творчості. Якість есеїв не впливає на результати участи у конкурсі, але кращі есеї будуть відзначені.
2. Номінація «Краще виконання віршів та пісень на слова Миколи Сома»
Учасники, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, мають подати до 15 грудня поточного року на електронну адресу lubibl@ukr.net або на поштову адресу 04053 м. Київ, вул. Тургенєвська 83-85, Публічна бібліотека ім. Лесі Українки: 3 творчі роботи у вигляді відеозапису, коротку автобіографію, світлину,контактні дані і короткий есей, присвячений Миколі Сому та його творчості. 
Критерії оцінки виконавців:
-акторський талант виконавців, рівень виконавської майстерности (дикція, вимова, емоційність);
-оригінальність інтерпретацій поезій Миколи Сома;
-якість режисури читання поезій і виконання пісень.
Переможці отримують дипломи 1, 2, 3 ступенів. Приз симпатій отримує виконавець , якого найбільше уподобали глядачі (за кількістю уподобань під кожним відео, які будуть зібрані під одним плейлістом на каналі YouTube).
3. Номінація «Кращий власний поетичний твір»
Поети, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, мають до 15 лютого поточного року подати на електронну адресу lubibl@ukr.net або на поштову адресу 04053 м. Київ, вул. Тургенєвська 83-85, Публічна бібліотека ім. Лесі Українки: до 15-ти віршів та коротку автобіографію, світлину,контактні дані і короткий есей, присвячений Миколі Сому та його творчості. 
Критерії оцінки творів:
оригінальність поетичних форм та смислів поезій;
доцільність застосування нових форм у поетичній творчості;
органічність єдності форми та змісту поезій;
загальна якість заявлених поезій.
Переможці отримують дипломи 1,2,3 ступенів. Поза тим пропонуються заохочувальні грамоти для тих хто не став переможців, але чиї творчі потуги мають перспективи на майбутнє.
4. Журі конкурсу
Учасників конкурсу оцінює журі. Рішення журі приймається на підставі відкритого голосування за більшістю голосів. На засіданнях журі ведеться протокол, у якому фіксується хід засідання, обговорення та результати голосування. Рішення журі є остаточним і перегляду не підлягає.
Телефони для довідок: 0444821334; 0682542496
5. Підсумки конкурсу
Оголошення підсумків конкурсу - ув останній день лютого у Публічній бібліотеці Лесі Українки на літературно-музичному вечорі з участю переможців.
Журі конкурсу (за згодою):
Голова: Роман КУХАРУК
Марія МОРОЗЕНКО
Василь ДОВЖИК
Богдана ГАЙВОРОНСЬКА
Лідія СТРЕЛЬЧЕНКО
Тетяна ШПИЧУК
Анатолій ГОРОВИЙ
Юлія СОМ
Ольга МІЩУК

четвер, 24 вересня 2020 р.

"Перевтілення": положення про конкурс

ПОЛОЖЕННЯ 
про загальносистемний конкурс професійної майстерності на краще перевтілення (костюм, образ) в літературних персонажів книг-ювілярів 2020 року 
«ПЕРЕВТІЛЕННЯ» 

1. Загальні положення 
1.1 Це Положення регламентує порядок проведення конкурсу професійної майстерності на краще перевтілення в літературних персонажів книг-ювілярів 2020 року «Перевтілення» (далі – Конкурс). 
1.2 Конкурс проводиться до Всеукраїнського дня бібліотек в рамках програми підтримки і просування читання та книги #ПРОЧИТАННЯ відповідно до Плану роботи бібліотек ЦБС Солом’янського району м. Києва на 2020 рік. 
1.3 Організатором Конкурсу є адміністрація ЦБС Солом’янського району м. Києва. 

2. Мета і завдання Конкурсу 
2.1 Мета Конкурсу: 
  • сприяння підвищенню престижу бібліотеки та професії бібліотекаря; 
  • залучення населення до читання за допомогою засобів візуальної культури. 
2.2 Завдання Конкурсу: 
  • створення костюмів, образів, що активно рекламують книги-ювіляри 2020 року; 
  • активація інтересу до книги та бібліотеки, підвищення престижу читання; 
  • залучення киян до літературного процесу; 
  • залучення нових читачів різних вікових категорій; 
  • сприяння самореалізації та творчому розвитку бібліотекарів, розкриття їх творчого потенціалу. 
3. Вимоги до конкурсних робіт 
3.1 Кожна конкурсна робота повинна відповідати критеріям: художньо-емоційного впливу, естетичності оформлення, творчого характеру і оригінальності замислу. 
3.2 Перевтілення в літературних персонажів книг-ювілярів 2020 року здійснюється за допомогою костюмів або образів. 
3.3 Роботи подаються у формі якісних зображень або відео. Вказується автор та назва твору, пояснення образу, автор ідеї та модель. 
3.4 Роботи мають бути власної розробки учасників Конкурсу. 

4. Учасники Конкурсу 
4.1 В Конкурсі беруть участь бібліотеки, що входять до складу ЦБС Солом’янського району м. Києва. Всі працівники бібліотек мають право брати участь у підготовці конкурсних робіт. До участі в Конкурсі можуть бути залучені користувачі бібліотек. 
4.2 Відповідальним за організаційний супровід Конкурсу є відділ методично-інноваційної роботи ЦРБ імені Ф.Достоєвського. 

5. Умови та терміни проведення Конкурсу, оцінка робіт та нагородження переможців 
5.1 Конкурс проводиться з 1 по 25 вересня 2020 року. 
5.2 Конкурсні роботи подаються тільки в електронному вигляді. 
5.3 На Конкурс можна подавати як індивідуальні, так і колективні роботи. 
5.4 Оцінку конкурсних робіт здійснює журі, до складу якого включаються головні та провідні спеціалісти, представники бібліотек. 
5.5 При оцінці робіт журі враховує оригінальність творчого рішення, винахідливість, творчий підхід, точне відображення ідеї, легкість і позитивність сприйняття, відповідність вимогам. 
5.6 Конкурсні роботи надаються в ЦРБ імені Ф.Достоєвського та надсилаються на її електронну адресу library1@ukr.net до 25 вересня 2020 року. Журі Конкурсу одночасно оцінює конкурсні роботи відкритим голосуванням. 
5.7 Журі Конкурсу забезпечує висвітлення Конкурсу на сайті ЦБС Солом’янського району м. Києва та в соціальних мережах. 
5.8 Підсумки Конкурсу будуть публічно оприлюднені на сайті ЦБС, в блогу «Солом’янка бібліотечна» та соціальних мережах впродовж тижня з дня завершення Конкурсу. 
5.9 Переможці Конкурсу нагороджуються дипломами. 

пʼятниця, 18 вересня 2020 р.

Лауреати премії BookForum Best Book Award 2020

Стали відомі лауреати премії BookForum Best Book Award 2020.
Цього року за відзнаку змагалось понад 400 книжок від 72 видавництв. І за недавньою традицією книжки оцінювали журі у трьох містах — Львові, Києві і Харкові.
Гран-прі — «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута» (Видавець Олександр Савчук, Харків) — за перше повне видання видатної пам'ятки української графіки у досконалому мистецькому оформленні та поліграфічному виконанні.
Класична українська література — «Апокриф» Лесі Українки / «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава Шевчука та Оксани Забужко (видавництво «Комора», Київ) — за потужність сенсів та гармонійну цілісність візуального виконання.
Сучасна українська проза — Яніна Соколова, Ольга Купріян. «Я, Ніна» (видавництво #Книголав, Київ) — за відверто розказану історію життя і боротьби з хворобою, сміливість порушити табуйовані дотепер теми та майстерну оповідь.
Сучасна українська поезія — Олена Герасим'юк. «Тюремна пісня» (видавництво «Люта справа», Київ) — за поетичну неординарність.
Класична іноземна література в українському перекладі — Сапфо, Миртіда, Телесілла та інші. «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії» (видавництво «Астролябія», Львів) — за гармонійне поєднання високої поезії з високою видавничою культурою.
Сучасна іноземна література в українському перекладі — Ден Сіммонс. «Терор» («Видавництво Жупанського», Київ) — за розширення читацьких обріїв.
Non-fiction — «Антологія української кінокритики 1920-х у трьох томах» («Національний центр Олександра Довженка», Київ) — за актуалізацію спадщини українського кіно 1920-х.
Біографія — Дмитро Горбачов. «Лицарі голодного Ренесансу» (видавництво «Дух і Літера», Київ) — за ґрунтовне портретування та популяризацію творців українського авангарду.
Історія — Сергій Плохій. «Забуті покидьки східного фронту» («Клуб Сімейного Дозвілля», Харків) — за новаторство у представленні історичних студій.
Література для дітей від 0 до 5 — Наталка Малетич. «Привид, який не міг заснути» («Видавництво Старого Лева», Львів) — за тонке розуміння запитів найменших, а отже, найвимогливіших читачів.
Література для дітей від 6 до 8 — Оксана Драчковська. «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама» (видавництво «Чорні вівці», Чернівці) — за делікатне висвітлення непростої теми, що завдяки мистецькій формі досягає дитячої свідомості та виховує людяність.
Література для дітей від 9 до 12 — Олег Гавріш. «Казки баби Гавришихи» (видавництво «Час майстрів», Київ) — за прищеплення любові до справжньої книги, яку з цікавістю читаєш, з насолодою розглядаєш і з приємністю гортаєш.
Література для підлітків і YA — Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький. «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» (видавництво «Портал», Київ) — за чесну і вражаючу розповідь про Чорнобильську катастрофу для підліткової читацької аудиторії.
Війна на Донбасі, анексія Криму, переселенці — Олег Сенцов. «Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки» («Видавництво Старого Лева», Львів) — за збереження критичного мислення і ціннісних орієнтирів в екстремальних умовах та за вміння по-різному й переконливо транслювати в книгах особистий досвід.
Візуальна книга — «ВУФКУ. Lost&Found» («Національний центр Олександра Довженка», Київ) — за копітку працю та візуалізацію українських кіноджерел.
Комікси та графічні романи — Ярко Філевич. «Колоніст. Бути людиною» («UA Comix», Львів) — за добрий гумор і здоровий глузд у коміксотворенні.
Наукова література — Максим Стріха. «Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням» (видавництво «Дух і Літера», Київ) — за системний та концептуальний виклад історії українського перекладу в особистостях, епохах і дискурсах.
Професійна література — не присуджена! Не знайшлося жодної книжки, що б відповідала всім критеріям висококультурного видання. 

Спеціальні відзнаки премії «BookForum Best Book Award-2020»

Спеціальна відзнака Малого журі (Львів) — Ірина Вовк. Тритомник «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів» (видавництво «Фоліо», Харків) — за гігантську працю упорядниці та редакційного колективу, що спільно зробили цей тритомник колективним пам’ятником героям російсько-української війни.
Спеціальна відзнака «Місто» (Львів) — Оксана Кісь. «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» (Інститут народознавства НАН України, Львів; «Коло», Дрогобич) — за відданість авторки-львів’янки «жіночій темі», невтомне просування якої щоразу набуває досконалих видавничих форм.
Спеціальна відзнака за найкрасивіше видання (Львів) — «Байки Езопа в переказі Олександра Виженка» (видавництво «Час майстрів», Київ) — за виразну й делікатну зображальну інтерпретацію вічних текстів, що завдяки цьому набувають ознак сучасності.
Спеціальна відзнака Малого журі (Харків) — Роман Кабачій. «Вигнані на степи. Депортація українців із Польщі на Південь України в 1944-1946 роках» (видавництво «Люта справа», Київ) — за порушення важливої теми, яка дає ключі до розуміння сучасної України.
Спеціальна відзнака «Місто» (Харків) — «Василь Григорович Кричевський. Хрестоматія у двох томах» (Видавець Олександр Савчук, Харків) — за фундаментальний підхід у справі повернення імен творців українського Харкова.
Спеціальна відзнака за найкрасивіше видання (Харків) — Джефрі Бетчен. «Вогонь бажання: зародження фотографії» / Джон Тегг. «Тягар репрезентації: есеї про множинність фотографії та історії» (видавництво «Родовід», Київ) — за естетичну досконалість у репрезентації історії фотографії.
Спеціальна відзнака Малого журі (Київ) — Андрій Достлєв, Лія Достлєва. «Мені досі соромно викидати їжу. Бабуся розповідала мені про Голодомор» (видавництво «Родовід», Київ) — за мистецький підхід до теми травматичного досвіду народу, актуальний візуальний наратив і сучасне видавниче втілення.
Спеціальна відзнака «Місто» (Київ) — Елінор Баркетт. «Голда» (видавництво «Vivat», Харків) — за історію неординарного життя та постання твердих цінностей, де рідні ландшафти важать надзвичайно.
Спеціальна відзнака за найкрасивіше видання (Київ) — «Апокриф» Лесі Українки / «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава Шевчука та Оксани Забужко (видавництво «Комора», Київ) — за майстерну стилізацію києворуської книги і тяглість естетичних традицій.

Повний список переможців, а також персональні і спеціальні відзнаки дивіться на сайті bookforum.ua