неділя, 31 травня 2020 р.

Всесвітній день без тютюну

Всесвітній день без тютюну, World No Tobacco Day, встановлений у 1987 році  Всесвітньою організацією охорони здоров'я і відзначається щорічно 31 травня. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції. Комплекс заходів відбувся і в бібліотеках Солом'янки. 
Тематичну книжкову виставку "Сигарета і вино поведе тебе на дно" підготувала БСЧ імені О.Гончара.
Бібліотека імені О.Донченка підготувала відео-попередження "Скажи тютюну - ні!"
ЦРБ імені Ф.Достоєвського організувала онлайн-зустріч «Як кинути курити?» з експертами зі здорового способу життя Іриною Цісар, соціальним працівником Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та лікарем-методистом Київського міського Центру громадського здоров’я кандидатом медичних наук Отто Стойкою. 

понеділок, 18 травня 2020 р.

"Що ж, насправді, потрібно людині? Не багато. Просто щоб її визнали людиною. Не твариною"

12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України встановлено День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Тією ж постановою депортацію з Криму кримських татар у 1944 році визнано геноцидом кримськотатарського народу. 
Також Верховна Рада України заявила, що "системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати початку тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу".

Із історії. Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.
Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. (Джерело: Урядовий портал)

Сьогодні, в день початку операції з депортації, в Україні вшановують пам'ять жертв цього злочину, а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. 
Висловлюючи підтримку кримськотатарському народові та вшановуючи пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року, Бібліотеки Солом'янки провели ряд заходів.
Бібліотека імені В.Нестайка, бібліотека №11 на своїх інтернет-сторінках розповіли про біль кримськотатарського народу.
Бібліотека імені І.Світличного створила електронну презентацію "Гірке щастя кримських татар".
"Право на самовизначення" - бібліотека імені О.Новікова-Прибоя презентувала книгу "Кримські татари як корінний народ". Історичну довідку про депортацію кримськотатарського народу підготувала бібліотека №13.
Відеочитання легенд Криму "Про Крим - з любов'ю" запропонувала користувачам бібліотека імені І.Багряного.
 
ЦРБ імені Ф.Достоєвського записала відео-читання книмськотатарської легенди про Місхорську русалку. Бібліотека імені В.Нестайка запропонувала до перегляду художню картину «ХАЙТАРМА». Фільм створений на основі реальних подій. Режисер і виконавець головної ролі – Ахтем Сеїтаблаєв.

пʼятниця, 15 травня 2020 р.

День Європи в Україні

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.
Свято відзначається 5 травня Радою Європи, 9 травня Європейським Союзом, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня.
Його основна ідея - кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у "Європейському домі".
Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи.
Відзначення цього свята - важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи.
Головною метою відзначення в Україні Дня Європи є формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України; ознайомлення якомога ширшого кола громадськості з європейськими цінностями та традиціями; популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді; залучення населення регіонів України до діяльності, пов’язаної з інтеграцією країни до ЄС.

З нагоди святкування Дня Європи в бібліотеках Солом'янки проведено низку заходів.
"Що святкує Європа: національні свята країн-членів ЄС" - інформування бібліотеки "Солом'янська".

Разом зі своїми користувачами бібліотека імені Є.Гуцала здійнила онлайн-подорож "Найцікавішими місцями Європи", підготувала віртувальну книжкову виставку казок відомих європейських письменників. БСЧ імені М.Лермонтова познайомила користувачів з особливостями польської системи навчання, презентувала книгу "Нова Європа: Есеї українських інтелектуалів", підготувала онлайн-замальовку "Народна іграшка в карїнах Європи". БСЧ імені О.Гончара провела відомандрівку "Європа без кордонів", запропонувала здійснити віртуальну подорож до Франції.
Бібіотека імені О.Донченка оформила книжково-ілюстративну виставку "Європа - багатолика, єдина, далека, близька" та куточок Європейсього Союзу "ЄС на книжковій полиці".
"Європейський автор в українській бібліотеці" Бібліотека імені М.Реріха нагадала про зустріч читачів з письменником із Нідерландів Марком Гендріксом та презентувла його графічний роман у формі коміксу «Тибет. Зцілення Мхуші, доньки м’ясника».
"Без віз і валіз" - віртуальну подорож Нідерландами провела бібліотека імені І.Багряного. "Вивчай Європу - змінюй Україну" - віртуальну подорож країнами Європи запропонувала здійснити бібліотека №11. Бібліотека "Преображенська" підготувала пізнавальний тест "Єврознайка". Про національний одяг країн Європи розповіла бібліотека №13.
Віртуальний вернісаж картин художників Європи та віртуальну виставку книжок різних жанрів і тематики англійською мовою підготувала бібліотека імені О.Новікова-Прибоя.
Показ кіно Європи мовами європейських країн провела бібліотека імені О.Довженка. 
ЦРБ імені Ф.Достоєвського підготувала віртуальну літературну гру "Письменники Європи", відеоподорож до Німеччини "Мандруємо Європою", віртуальний перегляд літератури "День Європи - день спільних цінностей всіх націй континенту", відеочитання естонської казки "Лісовий батько та лісова мати".
Мовно-літературну вікторину підготувала бібліотека імені О.Довженка. Бібліотекарі запропонували користувачам прослухати аудіозаписи 10 європейських мов і поєднайти з ними відомих людей - носіїв цих мов.

неділя, 10 травня 2020 р.

Мамин день

Мама. В усі часи всі народи пов'язували з нею найсокровенніше, возвеличували її як найбільшу святиню. Вона - корінь життя, берегиня роду людського. Вона - та квітка, промінь якої ніколи не в'яне, а розцвітає з плином літ усе ясніше.
У травні, коли розквітають квіти і дзвенить пташиний спів, до нас приходить свято найріднішої, наймилішої, найближчої людини - Матері.

"У Мамин день" - відеочитання оповідання І.Бондарчука в бібліотеці імені Є.Гуцала. Також бібліотека провела онлайн-флешмоб "Вітання найріднішій", зробила електронну презентаціїю книжкової виставки "Благословенне слово "Мати", провела майстер-клас з виготовлення витинанки "З любов'ю до матусі"
 
Бібліотека імені О.Довженка підготувала інформацію про історію свята та віртуальну книжкову виставку "5 книжок до Дня матері", провела майстер-клас з виготовлення подарунків для мами власними руками.
Бібліотека "Солом'янська" презентувала творчу виставку робіт "Натхнення матерів-бібліотекарів"
 
Віртуальну виставку "Це слово "мати"..." підготувала бібліотека №11. Бібліотека імені М.Бажана провела майстер-клас "Серце". Майстер-клас з виготовлення серця, яке квітне різнобарвним букетом, підготувала бібліотека №13. "Жінка-мати в сучасних реаліях" - віртуальна книжкова виставка бібліотеки імені О.Новікова-Прибоя. 
"Подарунки від щирого серця" - роботи користувачів - презентувала бібліотека "Преображенська".
 
Бібліотекарі біліотеки "Солом'янська" перегорнули власні архівні фотоальбоми і підготували відеоролик до Дня Матері та начитали вірші про найріднішу.
ЦРБ імені Ф.Достоєвського підготувала та провела онлайн-зустріч з письменницею і сценаристкою Ірен Роздобудько та українським бардом, татральним і кінодраматургом Ігорем Жуком. Говорили про найріднішу для кожного - маму - та про родинні стосунки.

субота, 9 травня 2020 р.

"Ця пам'ять робить нас сильнішими"

З цвітінням садів, буянням квітів і дерев до нас приходить Перемога. День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні назавжди залишиться символом героїчного минулого, величі духу. Стійкість, мужність і самовідданість старшого покоління на полях битв і на трудовому фронті в ім'я перемоги над нацизмом – істинний приклад патріотизму для нащадків. 
День Перемоги – особливий: величний, вистражданий… Подвиг героїв-переможців у цій жахливій війні непідвладний часу, як і наша щира та безмежна вдячність їм – людям, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю та свободу країн Європи.
Сьогодні цей день набув нового змісту. Відбувається глибоке переосмислення подій Другої світової війни, руйнуваня радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого. 
До Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та Дня пам'яті та примирення, присвяченого пам'яті жертв Другої світової війни, в бібліотеках Солом'янки відбувся ряд заходів.
"У Корчуватому, під Києвом..." - відеочитання віршів українських поетів в бібліотеці імені І.Світличного. В своєму блогу бібліотека опублікувала "30 фактів про Другу світову війну".
Майстер-клас з виготовлення маків із гофрованого паперу провела бібліотека "Преображенська".  
Бібліотека імені О.Довженка підготуала віртуальну книжкову виставку "Маршрути подвигу і пам'яті", в своємо блогу опублікувала українську поезію до Дня пам'яті та примиренння.
"Дивились очі пам'яті сумні" - відеочитання віршів Віталія Піщанського в бібліотеці "Солом'янська".  
"Людина і війна". Бібліотека імені О.Новікова-Прибоя презентувала зі свого фонду книги, видані в останні роки. В них сучасні автори звертаються до теми Другої світової війни. Ці книги - історії про людяність, про те, як бути людиною, про людську гідність під час війни. Книги, в центрі яких пересічна люлина, оповіді про наявність альтернативи насиллю, стражданням і жорстокості війни. 
Бібліотека імені М.Реріха розповіла про відомі та невідомі факти життя Києва "під німцями", про червоний мак як символ пам'яті. Про втрати України за час Другою світової війни розповіла бібліотека №11. Бібліотекарі підготували перегляд книжкової виставки "Збережемо пам'ять про подвиг".
Віртуальну книжкову виставку підготувала бібліотека імені І.Багряного.
Бібліотека імені М.бажана створила електронну презентацію "Дікуємо і пам'ятаємо"
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...