Глибина і таїна української культури, наосяжність і непізнаність народних традицій ваблять, манять, притягують до себе сьогодні багатьох українців. Не тому, що це данина моді, чи розкручений бренд, а тому, що ми прагнемо знайти себе, визначити своє місце в мікрокосмосі всесвіту, ідентифікувати себе як націю.
Ми дістали в спадок від предків цілий пласт зашифрованих, закодованих знань і послань, глибокий зміст яких пізнаватимуть багато поколінь українців. Українські вірування, традиції і свята розкривають історичний зв'язок і правонаступництво культури, дають розуміння основ буття давніх українців, їх ставлення до довкілля, єдність людини і природи.
До таких свят належить свято Андрія Первозванного - християнське молодіжне свято, яке здавна відзначають 13 грудня. Воно є одним із найтаємничіших, найцікавіших і найвеселіших свят, незважаєчи на те, що відбувається під час посту, бо символізує собою і радість, і сум, і потаємну надію.
Не перший рік в
бібліотеці імені В.Чапаєва відбуваються
Андріївські вечорниці. Символічно, що цього року на вечорниці завітали курсанти Національної Академії Внутрішніх Справ України. Господинею свята була пані Наталя, працівник ЦРБ імені Ф.Достоєвського.
Пізнання себе через минувщину, угадування майбутнього і своєї долі та багато різних ворожінь - основний лейтмотив свята. Захоплення, веселощі, непідробна цікавість, щире спілкування не залишило байдужим нікого. Молодь переконалася, що реальне, живе спілкування значно цікавіше і веселіше від звичного для них віртуального.
Народні танці і частування традиційними українськими стравами - варениками, картоплею, салом, маринованими огірочками та узваром розтопили серця найвибагливіших гурманів і скептиків.
Свято вдалося!
